Світове виробництво пшениці у сезоні 2026-2027 роках може скоротитися приблизно на 23 млн тонн порівняно з попереднім роком. Аналітики пояснюють це скороченням посівних площ у низці провідних країн-виробників, несприятливими погодними прогнозами та зростанням витрат на виробництво. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на The Hindu BusinessLine.
Очікується, що фермери у Північній Америці, країнах Європейського Союзу, Великій Британії та Австралії скоротять площі під пшеницею або переорієнтуються на інші культури. Однією з причин є Ель-Ніньйо – природне кліматичне явище, яке повторюється кожні два-сім років і може спричиняти посухи, сильні зливи та хвилі спеки, що негативно впливають на врожай. Крім того, виробництво дорожчає через зростання цін на добрива та інші ресурси.
Аналітики попереджають, що у 2026- 2027 роках світовий ринок пшениці стане більш напруженим. Якщо ж сильний Ель-Ніньйо, який, за прогнозами, триватиме щонайменше до березня, негативно вплине на майбутній урожай, ситуація може ще більше погіршитися вже у сезоні 2027-2028 роках.
Додаткові ризики створює геополітична ситуація. Війна Росії проти України продовжує впливати на експорт зерна з Чорноморського регіону, а конфлікт навколо Ірану ускладнив постачання сировини для виробництва мінеральних добрив із країн Перської затоки, що збільшило витрати аграріїв у різних країнах.
За прогнозом Міжнародної ради по зерну (IGC), світове виробництво пшениці у сезоні 2026 – 2027 становитиме 821 млн тонн проти 844 млн тонн роком раніше. Водночас споживання зернової зросте з 822 млн тонн до 828 млн тонн.
Очікується також скорочення світової торгівлі пшеницею – з 216 млн тонн до 205 млн тонн, а кінцеві світові запаси можуть знизитися з 285 млн тонн до 279 млн тонн.
На думку аналітиків, поєднання меншого врожаю, зростання попиту та геополітичних ризиків може підтримувати високі ціни на пшеницю та посилити нестабільність світового зернового ринку.
Нагадаємо, «Главком» писав, що українські зернотрейдери попередили про ризик зриву експортних контрактів через російські атаки на портову інфраструктуру та фактичне припинення судноплавства. Бізнес закликав державу офіційно визнати зупинку роботи морського коридору, щоб мати можливість підтверджувати форс-мажор перед іноземними партнерами.
