Роздвоєння реальності. На російському телебаченні ввечері 3 липня активно крутили ролик із Путіним у військовій формі, який ледь не перебував у бліндажі на передовій. Там Герасимов урочисто доповідає про взяття Костянтинівки та всієї Луганської області.
Щоб не менш урочисто повідомити про це російським пропагандистам, Путін і влаштував цей театр для інфантильного юного глядача у військовій формі та декораціях позицій.
Пєсков гордо пояснив слухняному стаду щасливих Z-військових кореспондентів, що для того, щоб витягнути з Герасимова таку масштабну й радісну новину, Путіну довелося дістатися до одного з допоміжних командних пунктів об’єднаного угруповання військ.
Я так і не зрозумів, навіщо такі складнощі? Застати такого ж боягузливого, як і сам Путін, Герасимова на КП шансів немає. Його треба ловити в Москві або на дачі. Гаразд, критикувати режисера й акторів може кожен – не будемо захоплюватися. Відразу до справи.
Тему з Костянтинівкою підхопили й роздули одразу всі канали. Там не стільки святкували, скільки зловтішалися, з нетерпінням очікували швидкої перемоги над усіма навколо і в сотий раз незрозуміло навіщо брехали, що відбудують захоплені руїни.
Такі обіцянки лунають завжди, і поки що жодного разу нічого не відбудували. Ну не будемо зволікати – Костянтинівку вони не взяли. Цю інформацію підтвердили в Генштабі, у 19-й армії та мої побратими, які зараз перебувають на тому напрямку. Тривають важкі, дуже важкі міські бої.
А Герасим (так у Росії називають Герасимова) – бреше. Як сивий Лавров. І Путін бреше. Це дуже просте рівняння з однією невідомою. Герасимов бреше Путіну і знає, що бреше.
А Путін бреше всім іншим, але невідомо, чи бреше він свідомо, чи вірить у брехню Герасима. Якщо вірить – даремно. Одному Герасиму собачка Му-му теж вірила, і чим це для неї закінчилося? Негативним спливанням.
