У соцмережах поширилися фото та відео з озера Світязь на Волині, на яких помітно значне обміління водойми. Вода на окремих ділянках відступила від берега на десятки метрів, а місцями, які раніше були затоплені, нині можна пройти пішки. Чому міліє Світязь та які чинники впливають на рівень води в Шацьких озерах, пояснив кандидат біологічних наук, голова правління ГО «Дунайсько-Карпатська Програма» Богдан Проць, повідомляє «Главком» із посиланням на його коментар.
Чому міліє Світязь
Цього літа зміни особливо помітили відпочивальники. На фотографіях із пляжів видно широку смугу оголеного дна, а щоб дістатися до глибших місць, туристам доводиться довго йти мілководдям. Водночас на популярність Світязя ситуація поки не вплинула – у спекотні дні пляжі залишаються заповненими відпочивальниками.
«Обміління Шацьких озер – це комплексна проблема. Насамперед йдеться про зміни клімату, які супроводжуються дефіцитом опадів у весняно-літній період. Наприклад, у першій половині 2026 року на Волині випало значно менше дощів, ніж зазвичай, щонайменше на 30%», – заявив він.
Серед причин обміління науковець також назвав аномально високі температури. Через спеку водойми швидше прогріваються, а випаровування води значно зростає. Водночас Проць звернув увагу ще на один фактор – стан підземних вод.
«Я припускаю, що на території Білорусі тривають масштабні гірничі роботи в Хотиславському кар’єрі. Основне побоювання полягає в тому, що кар’єр заглиблюється в крейдяні пласти на десятки метрів, перетинаючи водоносні горизонти», – зауважив науковець.
Шацькі озера, зокрема Світязь, мають карстове походження та живляться переважно підземними водами. Тому кар’єрні водовідливи здатні створювати депресійну лійку, яка може знижувати рівень ґрунтових вод і живильних пластів по обидва боки українсько-білоруського кордону. До повномасштабного вторгнення подібні проблеми вже виникали, однак зараз співпраця з Білоруссю відсутня.
Попри помітне обміління Світязя, науковець наразі не вважає ситуацію критичною. «Говорити про критичне маловоддя наразі зарано, але проблема вже очевидна», – підкреслює Богдан Проць.
Лохинові плантації
Місцеві жителі називають ще одного можливого винуватця обміління – лохинові плантації, площі яких в околицях збільшилися. Лохина потребує регулярного поливу, особливо під час літньої спеки, тому частина мешканців пов’язує зниження рівня води саме з діяльністю таких господарств.
Водночас наукових досліджень, які б однозначно підтверджували, що саме лохинові господарства стали причиною обміління Шацьких озер, наразі немає. Проць також не вважає цю версію основною.
«Я б не став називати використання води для росту лохини головною причиною, це, швидше, емоційне пояснення. Здебільшого на таких плантаціях використовують крапельне зрошення, яке значно економніше за інші способи поливу. До того ж Волинь має густу мережу озер, річок і ставків, звідки господарства можуть брати воду», – каже Богдан Проць.
Серед серйозніших чинників науковець назвав проблеми з управлінням водними ресурсами. За його словами, необхідні постійний моніторинг рівня води, контроль за використанням водних ресурсів та комплексні дослідження. Вони мають допомогти встановити, наскільки на стан Шацьких озер впливають природні процеси, а наскільки – діяльність людини.
Чи можна відновити рівень води
Перспективи відновлення рівня води у Світязі також залежатимуть від кліматичних умов та підходів до використання водних ресурсів. Проць нагадав, що масштабне осушення Полісся у 1960-1970-х роках змінило природний водний баланс, а в багатьох місцях повернутися до природного стану боліт уже неможливо.
«Зміни після осушення є незворотними. Уже сьогодні в окремих регіонах виникають конфлікти через воду. Якщо не змінити підходи до управління водними ресурсами, проблема може лише поглиблюватися. Ми вже зараз повинні навчитися відновлювати водно-болотні угіддя там, де це можливо, щоб поступово сповільнити процеси осушення та відновити рівень води в озерах і річках», – наголосив Проць.
Попри обміління, туристичний сезон на Шацьких озерах триває. У спекотні дні пляжі Світязя, Пульмо та Гряди залишаються заповненими відпочивальниками.
До слова, цього літа аномальна спека та тривалий дефіцит опадів спостерігаються не лише в Україні, а й у низці європейських країн. Зокрема, рекордне обміління Дунаю призвело до появи затоплених із часів Другої світової війни кораблів, а також ускладнило судноплавство та роботу окремих об’єктів енергетичної інфраструктури.
Раніше у Румунії здійснили контрольований вибух у рукаві Дунаю Бала, щоб збільшити приплив води до головного русла річки та знизити ризики для роботи атомної електростанції «Чернаводе».
