Українські удари по російських датацентрах компанії «Яндекс» у жовтні могли на короткий час порушити роботу частини мереж, які поширюють дезінформацію. Однак стверджувати, що це вплинуло на перебіг або результати виборів до Конгресу США, підстав немає.
Для такого висновку необхідно підтвердити цілий ланцюжок технічних та аналітичних доказів. Про це заявила виконувачка обов’язків керівника Центру протидії дезінформації при РНБО Анаїт Хоперія у коментарі «Главкому».
Насамперед потрібно встановити, чи використовували конкретні російські мережі, орієнтовані на американську аудиторію, саме уражені датацентри. Для цього необхідні технічні дані – IP-адреси, інформація про хостинг, API-виклики та панелі керування акаунтами. Такі відомості передусім мають платформи та хостинг-провайдери.
Другий етап – перевірка активності конкретних акаунтів у США до, під час і після ударів. Для цього потрібні дані про динаміку публікацій та порівняння з контрольною групою. Зокрема, дослідницька компанія Graphika використовувала такий підхід, порівнюючи активність спільнот німецьких партій та Telegram-каналів із різних країн.
Також необхідно виключити інші причини падіння активності. Зокрема, відокремити наслідки ударів від загальних перебоїв з інтернетом у Росії та звичайних коливань кількості публікацій. Хоперія навела приклад дослідження Graphika: після удару по датацентру у Владимирі кількість дописів у російськомовних Telegram-каналах скоротилася на 5–15%, однак дослідники не змогли встановити причину такого падіння.
Ще одна умова – тривалість ефекту. За словами Хоперії, короткочасне падіння активності на одну-дві доби, після якого мережі відновили роботу, саме по собі не свідчить про вплив на виборчу кампанію.
Найскладніше – довести, що інформаційні операції змінили поведінку виборців. Для цього потрібні дані про охоплення публікацій, залученість аудиторії та можливий вплив на електоральні рішення.
«Сьогодні жодна з цих ланок не підтверджена для американського сегмента інфопростору», – наголосила Хоперія.
За словами Анаїт Хоперії, удари по датацентрах «Яндексу» показали, наскільки вразливою є російська цифрова інфраструктура. Вони також тимчасово порушили роботу частини інформаційних мереж, які відстежує Центр протидії дезінформації. Однак Центр не має доказів, що ці удари вплинули на результати виборів до Конгресу США
Нагадаємо, 3 листопадау США відбулися проміжні вибори, за попередніми результатами яких Демократична партія здобула більшість у Сенаті та Палаті представників. Новообраний Конгрес розпочне роботу в січні 2027 року.
Раніше «Главком» повідомляв про атаку на датацентр «Яндексу» в російському Сасові. Після удару безпілотників на об’єкті виникла пожежа, а його роботу було зупинено.
Також «Главком» писав про тимчасові збої російських пропагандистських мереж після ударів по інфраструктурі «Яндексу». Зокрема, повідомлялося про зниження активності мереж Pravda, InfoDefense та Node of Time, які поширюють російські інформаційні матеріали серед іноземної аудиторії.
Крім того, «Главком» повідомляв про плани Росії розміщувати датацентри під землею для захисту від атак. Російська влада розглядала додаткові заходи безпеки для критично важливої цифрової інфраструктури.
