Громадяни африканських країн, які підписали контракти зі збройними силами РФ та були взяті в полон в Україні, заявляють що не бажають повертатися на батьківщину – натомість вони просять бути обміняними назад до РФ, повідомляє «Главком» з посиланням на репортаж Politico з українського центру тримання військовополонених.
Питання іноземних найманців стало новим фронтом у геополітичній боротьбі між Києвом та Москвою за вплив в Африці. Україна прагне донести до лідерів та жителів Африки, що Кремль обманом заманює їхніх громадян та використовує як «гарматне м’ясо» у розв’язаній війні. За даними Києва, з початку повномасштабного вторгнення Росія завербувала близько 3 тис. громадян із 36 країн Африки.
Однак самі полонені ускладнюють цю інформаційну кампанію. У спілкуванні з журналістами кілька найманців (зокрема з Демократичної Республіки Конго, Єгипту та Гани) заперечили заяви про те, що їх нібито «ошукали». Вони стверджують, що свідомо підписували контракти з Міністерством оборони РФ заради грошей, оскільки Росія пропонує одноразову виплату у розмірі $13 тис. та щомісячну зарплату від $2 тис., що є величезними сумами для країн Субсахарської Африки.
«Це просто бізнес. Нам чітко розповідають про умови роботи, коли підписуєш контракт. Це просто робота», – заявив полонений із ДР Конго з позивним «Аватар», додавши, що має родину в Росії і хоче повернутися саме туди.
Інший полонений із Гани запропонував Україні обміняти іноземних бійців, які воюють за РФ, на «інших іноземців, які воюють на боці Києва», якщо Україна «справді хоче дружити з Африкою».
По всій Африці ці полонені стали частиною ширшої дискусії щодо війни Росії: чи вербує Москва добровольців, пропонуючи їм вигідні контракти, чи ж експлуатує вразливих чоловіків, даючи обіцянки, які приводять їх на передову.
Багато хто з них загинув, а сотні зараз перебувають у полоні, утримувані Україною в центрах утримання по всій країні.
«Ми спостерігаємо дуже небезпечну тенденцію, коли Росія вербує громадян багатьох африканських країн до армії Кремля. Це спонукало уряди багатьох країн звернутися до нас по допомогу в обмін на своїх громадян», – заявив журналістам на початку цього року міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
У лютому під час виступу перед кенійським парламентом лідер більшості Ентоні Кімані Ічунг’ва заявив, що російські агенти завербували понад 1 тис. кенійців.
«Розслідування встановило існування організованого транснаціонального синдикату, який займається торгівлею людьми, що вербує громадян Кенії під хибними приводами та відправляє їх у зони активних бойових дій у Росії», – сказав він.
Боротьба за залучення кадрів – це лише один із фронтів у ширшій кампанії Києва, спрямованій на протидію впливу Кремля в Африці, де Москва має глибші дипломатичні корені, розгалужену мережу посольств та багаторічний запас доброї волі, накопичений ще за часів СРСР.
Раніше Україна мала на континенті лише 10 посольств, що суттєво обмежувало можливості Києва щодо поширення свого світогляду та інтересів. Зараз вона має 18 посольств, але Росія також розширює свою присутність і наразі має 49 посольств.
Поки що це битва, в якій Україна втрачає позиції. У 2022 році єдиною африканською країною, яка проголосувала проти резолюції ООН, що засуджувала російське вторгнення, була Еритрея. Цього року шість африканських країн виступили проти підтриманої Україною резолюції, що засуджувала російське вторгнення.
«Росія формує образ України як неонацистської держави, якою керують расисти та прихильники апартеїду. Москва поширює ці повідомлення через свої пропагандистські ЗМІ, в університетах та через лояльні до неї об’єднання», – зазначив представник Служби зовнішньої розвідки України.
Нагадаємо, Володимир Зеленський розповів, скільки військових потрапило в український полон цього року. Він повідомив, що найбільшу кількість російських військовополонених «принесла» Добропільська операція. Зокрема окупантів узяли на таких напрямках, як Добропілля та Покровськ.
Також полонені солдати КНДР у Києві просять не повертати їх додому. Двоє військовополонених із Північної Кореї, які воювали на боці Росії, звернулися з проханням передати їх Південній Кореї. Ці полонені перебувають у психологічно нестабільному стані й намагалися завдати собі шкоди.
