Росія використовувала агентів, інформаторів, коригувальників, соціальні мережі та кібероперації для отримання чутливої інформації про український оборонно-промисловий комплекс. Водночас головною вразливістю залишався людський фактор. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на дослідження YouControl.
Агенти, «кроти» та коригувальники: як збирали інформацію про ОПК
Аналітики дослідили 7362 новини, опубліковані на офіційному сайті СБУ з 2 січня 2020 року до 7 серпня 2026 року. Із них 131 матеріал безпосередньо стосувався викриття загроз оборонно-промисловому комплексу.
За результатами аналізу фахівці виділили сім основних способів отримання інформації: вербування працівників стратегічних та оборонних підприємств, використання агентурних мереж і особистих контактів, викрадення технічної документації, цільовий збір інформації про військові об’єкти, дистанційне вербування через соцмережі, поширення фото та відео через блогерів і Telegram-канали, а також кібератаки й технічні витоки даних.
Однією з основних загроз аналітики назвали людей, які мали доступ до закритої інформації. У 149 публікаціях СБУ за статтею про державну зраду йшлося про «кротів» і шпигунів у державних органах та на стратегічних підприємствах. Ще 179 повідомлень стосувалися агентів, інформаторів і зв’язкових ФСБ, а 117 – агентурних мереж, груп коригувальників та спільників Росії.
Значну частину матеріалів становили повідомлення про коригування вогню та наведення ударів. Таких публікацій аналітики нарахували 269. Інформацію про українські об’єкти, зокрема, могли використовувати для планування атак.
Окремим способом збору інформації стала фізична розвідка. У 43 випадках агенти збирали відомості про об’єкти ОПК, фотографуючи та знімаючи на відео їхні території.
Дистанційні способи отримання даних
Важливим інструментом вербування стали соціальні мережі. Із 90 публікацій про пошук інформаторів через соцмережі 84, або 93%, стосувалися Telegram. Потенційних коригувальників, зокрема, шукали серед людей, які проживали поблизу промислових зон.
Крім того, у 15 публікаціях за статтею 114-2 Кримінального кодексу фігурували блогери, адміністратори Telegram-каналів та стримери, які здійснювали несанкціоновану фіксацію наслідків влучань, роботи ППО або переміщення техніки.
Ще одним напрямом стали кібератаки. За досліджуваний період СБУ опублікувала 71 матеріал за статтею про несанкціоноване втручання в інформаційні системи та 45 повідомлень щодо несанкціонованих дій з комп’ютерною інформацією. У вибірці щодо ОПК також зафіксували чотири випадки несанкціонованого підключення до зовнішніх IP-камер поблизу оборонних підприємств.
Як змінилися загрози українському ОПК після 2022 року
Аналітики також простежили зміну характеру загроз після початку повномасштабної війни. Якщо у 2020–2021 роках серед релевантних повідомлень частіше фігурували економічні злочини, кібершахрайство та корупція, то після 2022 року акцент змістився на державну зраду, агентурну діяльність, шпигунство, коригування вогню та збір інформації про військові об’єкти.
Зокрема, кількість публікацій СБУ зі згадкою статті 111 Кримінального кодексу «Державна зрада» зросла із 45 у 2020 році та 65 у 2021-му до 129 у 2022 році. У 2023 році таких матеріалів було вже 286, а найбільше серед наведених у дослідженні показників зафіксували у 2025 році – 355.
Водночас аналітики не виявили у дослідженому масиві повідомлень СБУ жодного випадку, коли отримання інформації про об’єкти ОПК було пов’язане саме з використанням відкритих даних із державних публічних реєстрів.
У YouControl наголосили, що дослідження охоплювало лише публічні матеріали СБУ, тому його результати не дозволяють встановити повну кількість спроб Росії отримати інформацію про український ОПК. Крім того, кількість згадок у повідомленнях не дорівнює кількості унікальних інцидентів, оскільки один матеріал міг одночасно належати до кількох тематичних категорій.
До слова, Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили організовану злочинну групу, яка, за даними слідства, упродовж 2014-2019 років заволоділа коштами підприємств концерну «Укроборонпром» на понад 32 млн грн.
