Сьогодні, 8 жовтня, минає чотири роки від першого підриву Кримського мосту, який Росія збудувала для сполучення з окупованим півостровом. Вибух пошкодив автомобільну та залізничну частини переправи, яку окупанти використовували для постачання своїх військ. Згодом СБУ підтвердила, що стояла за цією операцією, а в наступні роки ще двічі атакувала міст. «Главком» згадує, як відбувся перший підрив, що відомо про наступні удари та чому переправу досі не знищено.
Як СБУ вперше підірвала Кримський міст у 2022 році
Уранці 8 жовтня 2022 року, близько 06:00, на Кримському мосту пролунав потужний вибух. На переправі, яка з’єднує окупований півострів із територією Росії, спалахнула пожежа, а над спорудою піднявся густий дим.
Вибух стався наступного дня після 70-річчя Володимира Путіна, тож став для російського диктатора символічним «подарунком» від українців.
Частина автомобільного полотна обвалилася у воду, а залізнична частина мосту зазнала серйозних пошкоджень. Рух переправою був суттєво обмежений, що порушило один із важливих маршрутів постачання російських військ на півдні України.
Лише в липні 2023 року Служба безпеки України офіційно підтвердила свою причетність до першого підриву Кримського мосту. Тодішній очільник спецслужби Василь Малюк розкрив окремі подробиці підготовки операції.
Для підриву Кримського мосту СБУ використала вибухівку потужністю 21 тонна у тротиловому еквіваленті. Щоб непомітно доправити її до переправи, вибухову речовину замаскували під рулони пакувальної плівки. Саме такий вантаж, за легендою спецоперації, офіційно перевозила вантажівка.
Як з’ясували журналісти BBC Україна, підготовка першої атаки на Кримський міст розпочалася ще навесні 2022 року. Для транспортування вибухівки використали складний маршрут через Грузію, Вірменію та Росію. Вантаж неодноразово проходив митний контроль, зокрема перевірки рентгенівським обладнанням. Вірменські митники навіть брали зразок плівки для експертизи, однак нічого підозрілого не виявили.
Після підриву російські правоохоронці затримали 22 людей, із яких вісьмом висунули обвинувачення. Однак СБУ стверджує, що перевізники не знали про справжній вміст вантажу. Журналісти BBC, які дослідили матеріали російської кримінальної справи, також навели свідчення адвокатів про відсутність доказів того, що обвинувачені були обізнані з підготовкою вибуху.
Перший підрив Кримського мосту мав не лише військове, а й символічне значення. Атака продемонструвала вразливість переправи, яку російська пропаганда роками подавала як захищений стратегічний об’єкт.
Як Україна атакувала Кримський міст вдруге та втретє
Після першого підриву Кримського мосту у жовтні 2022 року українські спецслужби не зупинилися. Протягом наступних трьох років СБУ провела ще дві операції, застосувавши різні способи ураження переправи.
У ніч проти 17 липня 2023 року на Кримському мосту пролунали два вибухи. Унаслідок атаки було пошкоджено автомобільну частину переправи, один із прольотів обвалився, а рух транспорту зупинили. Згодом СБУ підтвердила, що для удару використала морські дрони Sea Baby.
Третю операцію СБУ провела 3 червня 2025 року. Українські спецслужби замінували опори мосту під водою. Підготовка тривала кілька місяців, а перший вибуховий пристрій активували о 04:44. Вибух потужністю 1100 кг у тротиловому еквіваленті пошкодив підводні конструкції споруди на рівні дна.
Речник Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук пояснив, що метою третьої атаки було ураження важливих конструкцій переправи та послаблення російської військової логістики.
Що буде з Кримським мостом: заяви та прогнози
Попри три успішні операції українських спецслужб, Кримський міст досі стоїть. Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров наголошував, що руйнування переправи безпосередньо пов’язане з перспективами деокупації Криму. «Чим раніше Керченський міст буде знесено, тим скоріше буде звільнений Крим», – заявляв він в інтерв’ю «Главкому».
У червні 2026 року британська розвідка повідомила, що Україна послідовно послаблює російську логістику в окупованому Криму. За даними Міністерства оборони Великої Британії, українські удари по поромах, паливних складах і системах протиповітряної оборони створюють додаткові можливості для атак на Кримський міст. Зокрема, після ураження трьох автомобільних поромів через Керченську протоку на півострові загострилися проблеми з постачанням пального.
У липні 2026 року командувач Сил безпілотних систем Роберт (Мадяр) Бровді коментував, чому ЗСУ не завдають нових ударів по Кримському мосту. За його словами, українські військові зосередилися на руйнуванні російської логістики та ізоляції окупованого півострова. Бровді наголосив, що міст може залишатися шляхом для відступу російських військ, тоді як Україна дистанційно створює умови, за яких окупанти не зможуть утримувати свої позиції в Криму.
Водночас у вересні 2026 року заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони України Вадим Скібіцький пояснив, що переправа втратила колишнє стратегічне значення, адже більшість військових вантажів Росія тепер перевозить через Ростовську область та окуповані території півдня України.
«Сьогодні він дійсно не є настільки стратегічно важливим об’єктом для Російської Федерації», – зазначив представник ГУР.
На початку жовтня 2026 року президент України Володимир Зеленський також прокоментував можливість нового удару по Кримському мосту. Глава держави не розкрив, чи планує Україна чергову операцію проти переправи, однак наголосив, що Сили оборони продовжать атакувати військову логістику Росії та маршрути постачання озброєння.
