Голова Асоціації фермерів Дніпропетровської області Анатолій Гайворонський закликав переглянути критерії визначення критично важливих аграрних підприємств, наголосивши, що прив’язка до розміру земельного банку може позбавити бронювання більшість фермерських господарств. Про це йдеться у матеріалі «Главкома» «Село без людей, поля без працівників? Чому аграрії б’ють на сполох через нові правила бронювання», присвяченому зміні критеріїв бронювання працівників аграрних підприємств.
Різний підхід до визначення критичності в різних регіонах може створити додаткові ризики та нерівні умови для аграріїв. «Фермери ж, що у Дніпропетровській області, що у Закарпатській – однакові. Ми виступаємо проти того, аби ці критерії взагалі прив’язувалися до розміру земельного банку. Чому 100 га? А якщо у когось 99 га? А що робити ягідникам або овочівникам, у яких лише п’ять гектарів?», – наголосив він.
На думку керівника фермерської асоціації, визначати критичність господарств доцільніше за економічними показниками, а не за кількістю землі в обробітку.
«Якщо фермер працює офіційно і його річний оборот складав 500 тис. за рік, а середня зарплата буде ті самі 25-26 тис. грн, які вимагаються новими критеріями, він має претендувати на критичність. Бо хоч у нього 10, хоч 20 га, цю землю будуть обробляти, наповнювати економіку та приносити користь державі», – пояснив Гайворонський.
Він також висловив побоювання, що нові правила можуть найбільше вдарити саме по малих та середніх фермерських господарствах. «Якщо всіх фермерів заберуть, то хто буде на ній працювати? Мабуть, великі холдинги. Можливо, на їх користь такі критерії і приймаються», – зазначив голова асоціації.
За його оцінкою, якщо право на бронювання буде напряму прив’язане до наявності щонайменше 100 гектарів землі в обробітку, бронювання можуть втратити близько 60-70% українських фермерів.
Попри це, аграрії сподіваються на перегляд запропонованих підходів до визначення критичності. За словами Гайворонського, заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький запевнив представників галузі, що остаточні рішення не ухвалюватимуться без консультацій із профільними громадськими організаціями.
«Тарас Висоцький обіцяє, що в уряді їх не підпишуть без узгодження з представників профільних громадських організацій, зокрема, фермерів», – сказав він.
Фермерські об’єднання наполягають на тому, що критерії мають враховувати специфіку різних напрямків агровиробництва та не ставити малі господарства у гірші умови порівняно з великими агрохолдингами.
Як повідомляв «Главком» , нові критерії бронювання працівників агропідприємств можуть стати надто складними для значної частини малих фермерських господарств. Про це заявив народний депутат від «Слуги народу», член комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук.
Нагадаємо, наприкінці травня Кабмін ухвалив постанову №692, яка запустила масштабний перегляд критеріїв «критичності» для бізнесу. Усі чинні рішення про критичність компаній та, відповідно, право на бронювання працівників діятимуть лише до кінця свого терміну, але не довше ніж до 1 вересня 2026 року. До цієї дати підприємства, зокрема й агросектор, мають підтвердити свій статус за новими правилами.
Окремі пропозиції нових регіональних критеріїв також видали обласні військові адміністрації і саме вони викликають найбільші занепокоєння аграріїв. Кожна обладміністрація сама визначає свої критерії критичності: зокрема, це може бути розмір угідь, кількість працівників, доходи за рік, сума сплачених податків у розрахунку на гектар. Проєкти оновлених критеріїв від ОВА ще мають бути затверджені урядом.
