«Це було дуже схоже на рейдерське захоплення Театру Франка». Народний артист, лауреат Шевченківської премії Анатолій Хостікоєв дав «Главкому» одне з найвідвертіших інтерв’ю.
У свої 73 легендарний актор та режисер зустрічає журналістів у білій «Ниві». Одразу після розмови тисне на газ і мчить за Київ – на екстремальні перегони. Така ж адреналінова сповідь вийшла й у нас з ним після прем’єри його вистави «King Лір. Версія».
У першій частині великої розмови актор і режисер не лише відповідає на критику своєї нової постановки, а й відкриває завісу над багаторічними конфліктами за кулісами першої сцени країни – Національного театру імені Франка.
Розповідає про колег, які прийшли на його прем’єру, але досі не можуть «вийти з коми» і вичавити з себе «дєжурне» «вітаю!».
«Рятуйтеся, хто може – провал!». Розповідає, як колеги перед прем’єрою легендарного «Кіна IV» теж розпускали чутки, щоб знищити виставу. А вона з аншлагами йшла понад 20 років.
Огірки замість інфаркту. Згадує вбивчу рецензію відомого критика, після якої «інший режисер би повісився», а Хостікоєв спокійно закручував банки на дачі.
«Мені дзвонили і казали: якщо рот не закриєш…», – відтворює історію боротьби за театр після смерті Богдана Ступки.
Розкриває таємницю «заповіту» Ступки та згадує міністра культури, який затикав йому рота і ламав головний театр через коліно.
Повторює: 15 років не отримував нових ролей, і пояснює політику Богдана Ступки та Станіслава Мойсеєва, які ізолювали його від нових постановок.
Події в театрі під час пандемії вже за головного режисера Богомазова називає «дуже схожими на рейдерське захоплення».
Відповідає на питання, чому нинішні режисери не запрошують у свої вистави? І тому доводиться ставити самому. Та підтверджує дуже помітне явище: в головному театрі тепер співіснує кілька труп, які мало де перетинаються між собою.
Можна по-різному оцінювати фігурантів усіх цих історій і конфліктів. Але Хостікоєв перший, хто говорить так відверто – без звичних театральних реверансів: про амбіції свої і чужі, про клани, про образи, владу, заздрість, успіх і ціну, яку доводиться платити Актору.
І це лише перша частина інтерв’ю.
