Ідея залишку некошених ділянок у столиці, яку активно просувають урбаністи та екоактивісти, без фахового наукового підходу може завдати шкоди мешканцям та міській екосистемі. Замість очікуваного «дикого різнотрав’я» такі зони часто перетворюються на осередки небезпечних бур’янів та кліщів. Про це у коментарі «Главкому» розповів кандидат біологічних наук, доцент кафедри екології та географії Житомирського державного університету імені Івана Франка Іван Хомяк.
За словами експерта, головне завдання міських газонів – це безпека та комфорт мешканців, а не збереження дикої природи.
«Не можна «по-більшовицькому» одним рецептом лікувати всі хвороби. Місто – це про безпеку перебування. Біорізноманіття треба зберігати за містом. На некошених ділянках одразу виникає загроза кліщів, яким потрібна висока трава на різних стадіях розвитку. Крім того, на некошених площах у Києві активно розростається амброзія та золотушник канадський – інвазійні види, що є сильними алергенами», – зазначив науковець.
За словами біолога, активісти часто наводять як приклад Європу, проте там до таких експериментів підходять з ретельним моделюванням і прогнозом, а не просто залишають траву рости саму по собі. Без належного догляду наші природні бур’яни просто пригнічують засіяні декоративні квіти.
Також науковець звернув увагу на застарілу нормативну базу комунальних служб, яка заважає адекватному догляду за зеленими зонами в умовах зміни клімату.
«Законодавча база «Зеленбудів» ще радянська. У них є графіки й нормативи, зокрема, тривалості робочого часу, але немає гнучкості. Наприклад, ефективний полив потрібно робити ввечері, але комунальні підприємства обмежені правилами охорони праці та тарифікацією. У результаті система працює за паперовими вимогами а не на результат», – пояснив Хомяк.
Експерт наголошує: щоб відмова від скошування була вдалою, кожну ділянку потрібно детально аналізувати, підбирати специфічні види трав під конкретні навантаження (для прогулянок, вигулу собак чи просто для краси) та орієнтуватися на багаторічний науковий прогноз.
Нагадаємо, щороку з початком теплого періоду скошування трави стає однією з найбільш обговорюваних тем серед киян, оскільки частина мешканців активно підтримує природні підходи до утримання дикорослих зон, а інші віддають перевагу традиційним доглянутим газонам. У Києві цього року збільшили кількість міських ділянок із режимом обмеженого скошування трави до 119 локацій загальною площею 251 гектар.
Прагнення столичної влади підтримати європейські екотренди та зменшити скошування трави на деяких локаціях зіштовхнулося із суворою реальністю. В окремих районах Києва рослинність розрослася вище людського зросту й почала створювати дискомфорт для містян.
Зазначимо, біолог також розповів про нову агресивну рослину в Києві.
