Президент США Дональд Трамп тисне на українського лідера Володимира Зеленського через особисту неприязнь, водночас значно прихильніше ставлячись до російського диктатора Володимира Путіна. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Politico, журналісти якого поспілкувалися з європейськими дипломатами та урядовцями.
Занепокоєння європейських союзників посилилося після нещодавньої заяви Трампа, який фактично применшив відповідальність Росії за війну проти України. «Відверто кажучи, Росія поводилася нормально щодо України. Вони не так уже й багато робили», – заявив американський президент.
На тлі посилення російських обстрілів українських міст такі слова зміцнили серед європейських політиків переконання, що Вашингтон дедалі більше схиляється на бік Москви.
Очільниця дипломатії Європейського Союзу Кая Каллас під час виступу в Європарламенті заявила, що американські переговорники вже майже два роки намагаються схилити Україну до капітуляції. За її словами, Київ досі не погодився на умови Путіна завдяки значній підтримці європейських країн.
Чому Трамп може симпатизувати Путіну?
Колишній британський міністр Девід Лідінгтон, який нині працює в Королівському об’єднаному інституті оборонних досліджень (RUSI), вважає, що політика Трампа значною мірою залежить від його особистих симпатій.
«Я справді думаю, що це особисте. Трамп егоцентричний. Його особисті симпатії до диктаторів та автократів, його бажання створювати можливості для американського бізнесу – дуже важливі складові його мотивації», – зазначив Лідінгтон.
Подібну думку висловив і один із європейських урядовців, який мав можливість спостерігати за взаєминами президентів. «Трамп не любить Зеленського. Він просто його не любить. Це ускладнює залучення США до мирного процесу. Для Трампа все є раціональною бізнес-угодою, доки раптом не перестає нею бути», – пояснив посадовець.
Інший дипломат ЄС звернув увагу на те, що Трамп неодноразово критикував Україну, Євросоюз і НАТО, але майже не висловлював претензій до Путіна. «Це вражає. Нам доводиться мати справу з адміністрацією, яка, здається, налаштована радше проросійськи, ніж будь-яким іншим чином», – сказав дипломат.
Водночас співрозмовники видання не виключають, що американський президент може знову змінити свою позицію.
Особиста неприязнь могла виникнути ще у 2019 році
За припущенням Лідінгтона, складні відносини між Трампом і Зеленським могли розпочатися ще під час першого президентського терміну американського лідера.
У 2019 році Трамп закликав Зеленського сприяти розслідуванню щодо Джо Байдена, який згодом переміг його на президентських виборах. На думку британського експосадовця, подальші конфлікти, зокрема публічна суперечка в Овальному кабінеті у лютому 2025 року, лише посилили особисту неприязнь.
Лідінгтон також вважає, що Трамп загалом віддає перевагу спілкуванню з авторитарними лідерами. Як приклад він навів зустріч у Парижі 2018 року, коли президент США більше прагнув поспілкуватися з турецьким лідером Реджепом Таїпом Ердоганом, ніж із тодішньою канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель чи президентом Франції Еммануелем Макроном.
Європа побоюється подальшого тиску на Україну
Європейські дипломати переконані, що Путін не демонструє справжньої готовності припинити війну. «У Європі існує чіткий консенсус, що Путін не хоче миру. Його потрібно буде примусити до миру», – заявив один зі співрозмовників видання.
Натомість Трамп останнім часом посилює тиск саме на Зеленського. Зокрема, він стверджував, що український лідер нібито не прагне завершення війни, а також допускав необхідність його заміни як керівника держави або учасника переговорів.
Водночас Зеленський повідомляв про проблеми з доступом до супутникових сервісів Starlink і Starshield, нестачу ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot та перебої з отриманням попереджень про російські ракетні атаки. Український президент пов’язував ці проблеми зі скороченням американської підтримки.
За даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, у вересні внаслідок бойових дій загинули 328 цивільних, ще понад 2 тис. людей дістали поранення. Це на 85% більше, ніж у вересні 2025 року.
Європейські урядовці також висловлюють невдоволення тим, що Вашингтон фактично усунув їх від частини переговорів із Кремлем. Водночас переговори Зеленського з американським спецпосланцем Стівом Віткоффом, які відбулися 20 жовтня в Осло за участю лідерів Норвегії та Фінляндії, дали певні підстави для оптимізму.
