Франція залишається єдиною ядерною державою континентальної Європи з повністю незалежним арсеналом. Але, на відміну від Великої Британії, потенціал якої спирається на американські розробки, ця самостійність Парижа не означає, що його «ядерна парасолька» здатна прикрити всю Європу. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на аналіз The Economist.
Чому Європа звернулася до Франції
Зростання інтересу європейців до французького ядерного стримування пов’язують одразу з двома лідерами – президентом США Дональдом Трампом та президентом Росії Володимиром Путіним. Континент побоюється сценарію, за якого Москва вдається до ядерного шантажу проти когось із членів НАТО, а Вашингтон вдає, що нічого не помічає. Те, наскільки серйозно європейці розглядають французьку альтернативу, видання називає промовистою ознакою тривожності нинішньої епохи.
На що здатен арсенал Парижа
За наявних приблизно 300 боєголовок, частина яких може запускатися з підводних човнів, Франція здатна гарантовано завдати масованого удару у відповідь навіть після несподіваного нападу на власну територію. Доктрина Парижа передбачає попереджувальний ядерний удар по території агресора, якщо під загрозу потраплять життєво важливі інтереси країни – це має дати зрозуміти супротивнику, що конфлікт от-от перетвориться на ядерний.
Але, як зазначає видання, якщо повномасштабна ядерна війна все ж почнеться, у Франції – на відміну від США – значно менше шансів вціліти: Париж не захищений океанами і не має ракет, здатних знищити ядерні сили противника ще до удару у відповідь.
Головна вразливість
Ключове запитання видання – чому хтось має вірити, що французький президент пожертвує Парижем заради порятунку Берліна, Гельсінкі чи Таллінна. Французькі стратеги посилаються на компактність Європи та тісні політичні зв’язки, через які напад Росії на близького партнера автоматично стає загрозою і для самої Франції.
Цей аргумент, зазначає The Economist, працює щодо сусідніх партнерів, але не пояснює, як бути з віддаленими куточками континенту – французьку «парасольку» видання називає замалою, щоб прикрити всю Європу. Наразі Париж уникає точних формулювань, хто саме входить до кола «близьких партнерів», і воліє говорити про «європейський вимір» своїх життєво важливих інтересів.
Політичний ризик
Додаткову невизначеність вносить внутрішньополітична ситуація у самій Франції. Марін Ле Пен з правої партії «Національне об’єднання», яка критично налаштована щодо поглиблення європейської інтеграції, має шанси перемогти на президентських виборах 2027 року. Якщо це станеться, готовність Парижа брати на себе ядерні зобов’язання перед іншими країнами Європи може опинитися під питанням.
Нагадаємо, раніше The Telegraph повідомляв, що Франція готова використати ядерний щит для захисту Європи замість США, а Еммануель Макрон неодноразово заявляв про намір поширити французьке ядерне стримування на союзників по ЄС.
