Катастрофічну повінь у Непалі, яка забрала життя майже 500 людей, імовірно, спричинив обвал льодовика високо в Гімалаях. Величезна маса льоду обрушилася в долину та могла сформувати потужний потік води, каміння й бруду. Науковці попереджають, що через глобальне потепління та прискорене танення льодовиків подібні катастрофи в майбутньому можуть відбуватися частіше. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на The Washington Post.
Супутникові знімки компанії Planet Labs показали місце ймовірного обвалу неподалік кордону Непалу та Китаю. До катастрофи там був льодовик, який нависав над вузькою долиною на висоті близько 1200 м і спускався до річки Ленде.
На знімках, зроблених після стихії, видно, що льодовик став меншим приблизно на 185,8 тис. кв. м. Це площа, співставна приблизно з 25 професійними футбольними полями. Долину засипало льодом і брудом, а річка вийшла з берегів та затопила навколишню територію.
Звідки взялася руйнівна хвиля
Науковець Саймон Кук проаналізував супутникові знімки і пояснив, що величезна маса льоду перебувала високо над долиною і мала значну потенційну енергію. Після падіння лід роздробився на менші частини та почав перетворюватися на воду.
Обвал був настільки потужним, що спричинені ним поштовхи спочатку помилково прийняли за землетрус. Згодом Геологічна служба США дійшла висновку, що сейсмічна подія магнітудою 5,2 була спричинена «обвалом льодовика та селевим потоком».
Агентство з управління надзвичайними ситуаціями Непалу також назвало причиною повені лавину з каміння та льоду. На записах камер спостереження видно, як хвиля води, каміння та льоду прокотилася через жвавий прикордонний перехід, зносячи людей і будівлі.
За оцінкою Кука, потік міг дістатися цього місця приблизно через десять хвилин після першої лавини. Навіть за наявності системи раннього попередження часу на порятунок було б дуже мало.
Що могло спричинити обвал
Точну причину обвалу вчені поки не встановили. Одна з версій пов’язана з різким таненням снігу. Супутникові знімки напередодні катастрофи показували, що сусідні льодовики були вкриті снігом, однак до ранку 26 серпня він зник.
Науковці припускають, що тала вода могла просочитися через тріщини та накопичитися під льодовиком. У результаті під льодом міг утворитися своєрідний «змащувальний» шар, який полегшив ковзання частини льодовика вниз схилом.
Водночас науковці не впевнені, що самого обвалу було достатньо для утворення настільки масштабної повені. У долині могло бути додаткове джерело води – наприклад, дрібніші поховані уламки так званого «мертвого льоду», які залишаються після відступу та танення льодовиків.
Вчені попередили про майбутні ризики
Науковці пов’язують зростання небезпеки таких обвалів зі зміною клімату. Підвищення температури прискорює танення льодовиків та скорочує площу вічної мерзлоти, через що високогірні райони стають дедалі нестабільнішими.
На гірських схилах у світі залишається близько 200 тис. льодовиків, більшість із яких тануть із безпрецедентною швидкістю. При цьому передбачити, який саме льодовик може спричинити наступну катастрофу, вкрай складно. Особливо небезпечною ситуація є в Гімалаях, де температура зростає майже вдвічі швидше, ніж у середньому у світі.
«Льодовики зменшуватимуться й танутимуть. Вічна мерзлота з часом нагріватиметься, слабшатиме й руйнуватиметься. Зросте кількість зсувів і селевих потоків. Якщо врахувати все це разом, можна сказати, що зміна клімату дестабілізуватиме високогірні регіони», – зазначив Кук.
Нагадаємо, вранці 26 серпня руйнівна повінь накрила район Расува на північ від столиці Непалу Катманду. Потоки води й бруду змивали будинки, дороги та мости, а також пошкодили енергетичну інфраструктуру.
За даними Управління з питань ліквідації наслідків стихійних лих Непалу, станом на 13:20 28 серпня кількість загиблих унаслідок повені зросла до 538. Водночас поліція країни повідомляє про 547 жертв.
Ще 977 людей вважаються зниклими безвісти, серед них 517 іноземців. Туристична рада Непалу повідомила, що наразі вдалося врятувати 121 іноземного громадянина.
Нагадаємо, за даними МЗС, наразі немає зв’язку з 56 громадянами України. Українські консули контактують із місцевою владою, яка координує рятувальні операції, та працюють над пошуком і евакуацією українців. Перевіреної інформації про громадян України серед загиблих або постраждалих немає.
