Значна частина українців, які переїхали до Данії після початку повномасштабного вторгнення, ймовірно, залишиться в країні й надалі. Про це пише The Copenhagen Post із посиланням на данського експерта Девіда Цеперніка, передає «Главком».
У Данії живе майже 50 тисяч українців
Від початку 2022 року в Данії українцям видали понад 68 тис. дозволів на проживання. Нині близько 48–49 тис. українців мають активний статус проживання в данських муніципалітетах. До лютого 2022 року в країні проживали близько 17 тис. громадян України.
За словами Цеперніка, через це ймовірність зустріти українця або почути українську мову на вулицях Данії нині майже втричі вища, ніж до початку повномасштабної війни.
Станом на 2026 рік близько 3,5 тис. переміщених українців тимчасово проживають або зареєстровані в муніципалітеті Копенгагена. Водночас українці прибули не лише до столиці та великих міст – громади по всій країні приймали нових мешканців.
Серед українців багато жінок і дітей
До початку повномасштабної війни українська громада в Данії складалася переважно з чоловіків-працівників у віці близько 30 років. Після 2022 року серед новоприбулих значно побільшало жінок і дітей.
Це пов’язано, зокрема, з обмеженнями на виїзд з України для чоловіків віком від 23 до 60 років, за винятком передбачених законом випадків.
За даними Statistics Denmark за 2025 рік, у 2024 році жінки становили 41% українців, які проживали в Данії, чоловіки – 30%, а діти до 18 років – 29%.
Українці активно працюють і вивчають данську
Цепернік зазначає, що українці мають високий рівень зайнятості. Серед тих, хто отримав дозвіл на проживання за спеціальним українським законом, працюють 65% чоловіків і 57% жінок.
Понад 12 тис. українців також вивчають данську мову. Водночас кількість українців, які отримують соціальні виплати, швидко скорочується.
Автор зазначає, що українська громада стикається з проблемами, зокрема нестачею житла в центральних районах міст. Водночас, на його думку, українці загалом добре інтегруються в данське суспільство.
Більшість хоче залишитися в Данії
Дослідження ROCKWOOL Foundation Berlin, проведене у лютому 2026 року, показало, що близько 69–76% українських біженців у Данії хотіли б залишитися в країні навіть у разі, якщо їхні рідні міста в Україні стануть безпечними.
Молодші українці значно частіше висловлювали бажання залишитися, ніж старші.
Водночас їхній правовий статус поки залишається тимчасовим. Дозволи на проживання за спеціальним законом продовжено до 17 березня 2027 року. За словами Цеперніка, саме тимчасовий характер статусу створює для українців невизначеність щодо майбутнього.
Експерт припускає, що значна частина українців усе ж залишиться в Данії. На його думку, українська мова та культура можуть стати ще помітнішою частиною данського суспільства.
Цепернік порівнює цей процес із польською міграцією до Данії: першою хвилею поляків, які прибули приблизно у 1893–1914 роках, та другою хвилею після вступу Польщі до Європейського Союзу у 2004 році.
Нагадаємо, раніше «Главком» писав, що українці в Німеччині мають повідомляти Jobcenter не лише про свої доходи, а й про майно, зокрема нерухомість, автомобілі, банківські рахунки та інші активи в Україні. Відомство враховує таке майно під час визначення права на Bürgergeld. Водночас сама наявність квартири чи заощаджень не означає автоматичної втрати допомоги – значення мають вартість активів та обставини конкретної людини. Якщо ж через незазначене майно людина отримала виплати у більшому розмірі, Jobcenter може вимагати повернути переплату.
