Росія розпочала нову хвилю диверсій на європейських оборонних підприємствах, причому Кремль навмисно намагається не переходити межу, яка могла б стати підставою для застосування статті 5 НАТО. Як інформує «Главком», про це з посиланням на західні розвідувальні джерела повідомляє британське видання The Telegraph.
За оцінками розвідки, Москва використовує дедалі складнішу схему «правдоподібного заперечення»: російські спецслужби залишаються за межами країн-цілей, натомість залучаючи місцевих представників злочинного середовища для організації підпалів, вибухів та інших актів саботажу.
Кремль перевіряє межі готовності НАТО
Західні розвідувальні джерела вважають, що такі атаки мають не лише завдати шкоди підприємствам, які забезпечують Україну озброєннями, а й перевірити, наскільки далеко Росія може зайти у протистоянні з країнами НАТО без прямого військового зіткнення.
За даними The Telegraph, операції ретельно планують таким чином, щоб вони не досягали масштабу, який міг би автоматично розглядатися союзниками як підстава для застосування статті 5 Північноатлантичного договору про колективну оборону.
Таким чином, Москва, за оцінками розвідки, фактично випробовує реакцію європейських країн на кожен окремий інцидент, поступово збираючи інформацію про те, де проходить межа допустимого для НАТО.
«Гібридна війна» Кремля, як зазначають західні посадовці, водночас має на меті посіяти розбіжності між союзниками та створити додатковий тиск на країни, які продовжують постачати військову допомогу Україні.
Підпал заводу Milrem в Естонії
Одним із найсвіжіших інцидентів став підпал будівлі компанії Milrem Robotics у Таллінні. Підприємство виробляє безпілотні наземні системи та постачає продукцію Україні.
Пожежа сталася вночі 15 серпня. Наразі правоохоронці затримали трьох громадян Латвії за підозрою в організації підпалу.
Після інциденту прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявляв, що слідство перевіряє версію про можливий саботаж і з’ясовує, чи може за атакою стояти Росія.
Латвійська служба державної безпеки при цьому не заявляла про безпосередню причетність Москви. Водночас трьох підозрюваних затримали в межах повноважень, які застосовуються у справах щодо осіб, що можуть надавати іноземній державі допомогу в діях проти іншої країни.
Серія вибухів і пожеж
Інцидент із Milrem вписується у ширшу серію підозрілих пожеж, вибухів та спроб підпалів на підприємствах, пов’язаних із виробництвом озброєнь або постачанням військової продукції Україні.
Лише у серпні вибухи сталися на оборонних підприємствах в Італії та Болгарії.
10 серпня масштабний вибух пролунав на заводі EMCO у Болгарії – одному з найбільших приватних виробників зброї в країні. Підприємство, зокрема, виготовляє 155-мм артилерійські боєприпаси для України.
За попередньою версією, пожежа почалася у вантажівці, припаркованій біля складського приміщення.
Через три дні вибух стався на підприємстві KNDS Ammo Italy у Коллеферро неподалік Рима. За офіційною версією, причиною інциденту стала пожежа, яка виникла в цеху обробки пороху. Її походження наразі з’ясовують.
Італійські та болгарські посадовці не поспішали пов’язувати ці випадки з російськими спецслужбами. Однак західні розвідники наголошують, що саме відсутність прямих доказів є характерною рисою російських операцій такого типу.
Від ГРУ до кримінальних посередників
За інформацією, яку раніше публікував The Telegraph, російське ГРУ змінило тактику проведення диверсійних операцій у Європі.
Якщо раніше російська військова розвідка могла безпосередньо направляти професійних агентів до країн-цілей, то тепер дедалі частіше використовуються кримінальні угруповання та випадкові виконавці.
Голова Служби державної безпеки Латвії Нормундс Межв’єтс у березні заявляв The Telegraph, що латвійські спецслужби не бачать російських офіцерів ГРУ, які фізично прибувають до країни для виконання операцій.
За його словами, російські розвідники залишаються в Росії, де вони перебувають у значно більшій безпеці, а для виконання завдань використовують посередників.
Зв’язок із потенційними виконавцями, за даними розвідки, може здійснюватися через онлайн-месенджери, зокрема Telegram. Посередники отримують завдання, передають їх місцевим виконавцям, а ті можуть навіть не знати, що фактично працюють на російські спецслужби.
Оплата, за даними західних розвідників, нерідко здійснюється у криптовалюті.
Кремль намагається розколоти союзників
На думку співрозмовників The Telegraph, прихований характер диверсій є важливою частиною російської стратегії.
Країни східного флангу НАТО – зокрема Польща та держави Балтії – значно жорсткіше оцінюють російську загрозу та частіше прямо пов’язують диверсії з діяльністю Кремля.
Водночас держави Західної Європи, серед яких Німеччина та Італія, можуть бути обережнішими у публічних звинуваченнях на адресу Москви, побоюючись подальшої ескалації.
Саме цю різницю у підходах, як вважають західні розвідники, Росія може використовувати у власних інтересах.
Москва фактично створює ситуацію, у якій кожен окремий інцидент можна трактувати як кримінальний злочин або нещасний випадок, а не як прямий акт агресії Росії проти держави НАТО.
Чому Москва уникає прямого удару по НАТО
Особливого значення у цій стратегії набуває стаття 5 НАТО. Вона передбачає, що збройний напад на одного або кількох членів Альянсу розглядається як напад на всіх союзників.
Саме тому, за оцінками західної розвідки, російські операції можуть бути сплановані так, щоб залишатися нижче порогу, який змусив би НАТО розглядати їх як відкриту військову атаку.
Після вибуху на газопроводах «Північного потоку» європейські посадовці попереджали, що масштабна атака на критичну інфраструктуру могла б мати серйозні наслідки для відносин Росії та НАТО. Однак із поширенням менш масштабних диверсій реакція західних столиць стала обережнішою.
Західні розвідники вважають, що Москва використовує цю обережність для поступового тестування меж допустимого.
Кожна атака, яка не призводить до масштабної відповіді, дає Кремлю додаткову інформацію про готовність НАТО реагувати на подібні дії. У результаті протистояння поступово перетворюється на своєрідне випробування на витривалість між Москвою та західними столицями.
Попередження від НАТО
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте неодноразово попереджав Росію, що її ймовірні диверсійні та інші гібридні операції проти союзників є «безрозсудними і небезпечними».
В Альянсі наголошують, що відповідь на ворожі дії має бути чіткою, швидкою та рішучою.
Представник НАТО заявив, що Альянс посилює стійкість держав-членів та вдосконалює інструменти протидії гібридним операціям, а також відстежує ворожу діяльність, у тому числі ту, що здійснюється через посередників.
За даними The Telegraph, західні чиновники розглядають нинішню хвилю диверсій як можливий передвісник подальшої ескалації.
Рютте раніше попереджав, що Росія готується бути здатною застосувати силу проти НАТО протягом найближчих п’яти років.
Нагадаємо, влада Естонії розслідує можливу причетність Росії до пожежі, що спалахнула в будівлі оборонної компанії Milrem Robotics. Прокуратура країни підозрює, що причиною займання став навмисний підпал.
Раніше Польща та країни Балтії посилили захист критичної інфраструктури через побоювання щодо можливих російських диверсій. У регіоні припускають, що Москва може влаштувати атаку під чужим прапором із використанням українських безпілотників.
