Приватні компанії в Росії дедалі частіше самостійно організовують захист від українських дронів: орендують системи протиповітряної оборони, наймають фахівців і навчають охоронців збивати безпілотники. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на The Wall Street Journal.
Українські удари по об’єктах у глибині країни-агресора змусили бізнес вкладати дедалі більше коштів у власну безпеку. За даними видання, одним із прикладів стала металургійна компанія «Северсталь». Після атаки українського безпілотника на один із найбільших металургійних заводів Росії власник компанії Олексій Мордашов організував встановлення системи ППО для захисту головного підприємства неподалік Москви.
Журналісти видання зазначають, що проблема виходить далеко за межі окремих підприємств. Через велику територію Росії наявні засоби протиповітряної оборони доводиться розосереджувати, тож захистити всі промислові, енергетичні та логістичні об’єкти силами держави складно. У результаті частину відповідальності Кремль фактично перекладає на бізнес.
Компанії орендують ППО та наймають стрільців
За інформацією WSJ, підприємства використовують різні способи протидії дронам.
Зокрема, вони:
- орендують системи ППО в російського міністерства оборони;
- щомісяця оплачують роботу військових інструкторів, які обслуговують такі комплекси;
- наймають інженерів з оборонних підприємств для створення власних систем;
- шукають охоронців, здатних виявляти й знищувати безпілотники.
На російському сервісі оголошень «Авіто» з’явилися вакансії охоронців, яким доручають патрулювати територію, стежити за небом, виявляти БпЛА та відкривати по них вогонь. В одному з оголошень у Московській області пропонували зарплату від 240 тис. руб. на місяць, а охорона Кримського мосту, за даними видання, може оплачуватися більш ніж удвічі дорожче.
Паралельно російська влада створює для бізнесу юридичні стимули самостійно вкладатися в безпеку. У серпні Путін підписав указ, який дозволяє запроваджувати тимчасове державне управління об’єктами критичної інфраструктури, якщо власники не забезпечують належного захисту або не відновлюють пошкоджені об’єкти у встановлені строки. Механізм поширюється, зокрема, на підприємства паливно-енергетичного комплексу, промисловість, транспорт і логістику.
Українські удари зачіпають промисловість та логістику
За оцінкою польської аналітичної компанії Rochan Consulting, на яку посилається WSJ, з березня українські дрони завдали близько 200 ударів по нафтопереробних заводах Росії. Щонайменше 36 атак припали на логістичні центри, зокрема склади найбільших онлайн-ритейлерів країни – Ozon і Wildberries.
Атаки вже безпосередньо позначилися на роботі великих підприємств. У вересні дрони атакували Московський нафтопереробний завод, після чого на об’єкті зупинилася первинна переробка нафти. За даними Reuters, для відновлення пошкоджених установок може знадобитися кілька тижнів.
Під удари потрапляли й логістичні об’єкти: у серпні «Главком» повідомляв про атаки на хаби Ozon у Самарській та Оренбурзькій областях. Після одного з ударів роботу комплексу призупинили, а працівників евакуювали.
Компанії вже витрачають значні кошти на антидронові технології. За даними державного інформагентства ТАСС, обсяг такого ринку в Росії стрімко зростає і у 2026 році може сягнути 200 млрд руб. Учасники ринку визнають: загроза безпілотників дедалі більше сприймається не лише як питання охорони, а як ризик зупинки виробництва.
Нагадаємо, раніше «Главком» писав, що на нафтопереробних заводах Росії почали зводити стіни з вантажних контейнерів для захисту від українських дронів, а також встановлювати антидронові сітки й металеві конструкції
