Четверо керівників люксембурзького підрозділу «Газпромбанку» могли заробити понад €9 млн на операціях із російськими єврооблігаціями після запровадження західних санкцій. Про це йдеться в розслідуванні Financial Times, пише «Главком».
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну вартість багатьох російських єврооблігацій різко впала. Через санкції та обмеження на міжнародні платежі власники таких цінних паперів у Європі фактично втратили можливість вільно ними розпоряджатися.
У 2022 році російська влада дозволила інвесторам обмінювати частину заблокованих єврооблігацій на нові рублеві папери в Росії за їхньою номінальною вартістю. Саме на різниці між ціною придбання облігацій у Європі та їхньою вартістю після обміну, за даними FT, банкіри могли отримати значний прибуток.
Як встановило видання, улітку 2022 року тодішній директор «Газпромбанку» в Люксембурзі Дмитро Деркач отримав особистий кредит від московського підрозділу банку та почав скуповувати різко здешевілі єврооблігації «Газпрому». Згодом до операцій приєдналися ще троє керівників люксембурзького офісу – Сергій Некрасов, Сергій Бєлоусов і Павло Большаков.
Згідно з документами, які вивчила Financial Times, із липня по листопад четверо банкірів отримали перекази на суму понад €17 млн у перерахунку з рублів. Ці кошти використовували для десятків операцій із цінними паперами. Загалом банкіри провели понад 50 угод, а потенційний сукупний прибуток FT оцінила більш ніж у €9 млн.
Особливу увагу журналістів звернуло на час проведення операцій. Банкіри часто купували певні облігації незадовго до того, як «Газпром» оголошував їх придатними для обміну на російські цінні папери. При цьому заздалегідь повний перелік облігацій та терміни їхнього обміну публічно не розголошувалися.
У деяких випадках четверо керівників купували однакові облігації приблизно одночасно. Це викликало всередині банку питання щодо можливого використання інсайдерської інформації. Опитані FT експерти також зазначили, що знайти потрібні малоліквідні облігації та провести такі операції без попередньої інформації могло бути складно.
Операції також могли стосуватися російського Національного розрахункового депозитарію, який перебуває під санкціями ЄС. За даними FT, він брав участь у розрахунках під час обміну облігацій. Це породило питання, чи могли операції опосередковано порушувати санкційні обмеження Євросоюзу.
Варто зазначити, що люксембурзький фінансовий регулятор CSSF після перевірки виявив порушення внутрішніх правил банку, зокрема пов’язаних із відкриттям особистих рахунків співробітниками та перевіркою керівників. Водночас інших порушень регулятор не встановив і штрафів не призначав. У «Газпромбанку» в Люксембурзі заявили, що діяли відповідно до законодавства ЄС і Люксембургу та не брали участі в порушенні санкцій. Дмитро Деркач також заперечив порушення і заявив, що перевірка регулятора не виявила суттєвих проблем.
Згодом усі четверо керівників залишили «Газпромбанк». Financial Times зазначає, що ця історія викликає додаткові питання щодо ефективності санкційного контролю та фінансового нагляду в Люксембурзі. Не зайвим буде нагадати, що Україна просуває у США закон про санкції проти російського ВПК.
