Президент Росії Володимир Путін відповів на запитання, чи користується він нейромережами особисто. Про це він заявив 1 жовтня під час пленарної сесії XXIII щорічного засідання міжнародного дискусійного клубу «Валдай», повідомляє «Главком».
«Я користуюся адміністрацією президента»
Запитання стосувалося особистого досвіду Путіна зі штучним інтелектом. Його відповідь прозвучала так:
«Я користуюся адміністрацією президента Російської Федерації, яка, своєю чергою, користується всім, до чого додумалося людство», – заявив Путін.
Водночас глава Кремля наголосив, що нейромережі мають залишатися лише інструментом у руках людини, а остаточні рішення повинна ухвалювати сама людина.
Тема штучного інтелекту стала однією зі складових виступу. Путін говорив не лише про технологічні можливості, а й про ризики їхнього неконтрольованого поширення. За його словами, експерти дедалі частіше побоюються, що алгоритми призведуть до знеособлення людей і нав’язування однакових моделей поведінки. Можливий «цифровий тоталітаризм» він назвав безвихідним та антигуманним шляхом.
Для Путіна ця тема не нова. Ще 3 вересня на Східному економічному форумі він розповідав, що уряд та адміністрація президента активно застосовують такі технології, а сам він користується результатами їхньої роботи. Тоді ж російський лідер говорив про потребу поєднувати розвиток нейромереж із технологічним суверенітетом і міжнародною співпрацею.
Президент РФ зробив низку заяв про Україну та Захід
Основна частина виступу стосувалася міжнародної політики, війни проти України, відносин із Заходом та питань безпеки. Зокрема, він:
- заявив, що світ підійшов до «вирішального поворотного моменту»;
- припустив, що міжнародні конфлікти триватимуть і наступного року;
- стверджував, що Росію змусили «захищати себе» зі зброєю в руках;
- повторив, що «не Росія почала воювати, а з Росією почали воювати»;
- закликав «жити дружно» й шукати шляхи для цього;
- висловився за діалог зі США щодо обмеження стратегічних озброєнь;
- запевнив, що Москва не висуває жодних попередніх умов для відновлення відносин з Європою.
Про Україну Путін знову сказав, що вона «втрачає елементи державності» й нібито керується ззовні. Водночас Росія 2014 року окупувала Крим. Генасамблея ООН ще в березні 2014 року підтвердила територіальну цілісність України та закликала не визнавати зміну статусу півострова. Відтоді в документах організації Крим називають територією України під російською окупацією.
24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Через рік, 17 березня 2023 року, Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна. Суд вказав на обґрунтовані підстави вважати його особисто відповідальним за воєнні злочини, пов’язані з незаконною депортацією та переміщенням українських дітей.
Путін пригрозив застосуванням усіх видів озброєння
Під час сесії Путін також торкнувся теми ядерної зброї. Він використав аналогію з рушницею, яка висить на стіні, заявивши, що зброя зрештою може вистрілити. Водночас наголосив, що людство має уникнути застосування ядерної зброї.
Говорячи про Калінінград, президент РФ заявив, що в разі прямого нападу на Росію питання застосування всіх наявних озброєнь може опинитися на порядку денному.
Водночас Путін заявив, що Росія не планує нападати на інші держави у 2029, 2030 чи 2050 роках. За його словами, у разі агресії Москва буде змушена відповідати.
Ці заяви прозвучали після того, як останніми днями російська влада та Володимир Путін неодноразово говорили про можливість ескалації у відносинах із Заходом. «Главком» уже писав про заяви Москви щодо ядерної зброї та ситуацію навколо Калінінграда.
