Парламент Угорщини 13 липня ухвалив зміни до Основного закону, які дозволяють достроково припинити повноваження президента Тамаша Шуйока. Про це пише «Главком» з посиланням на Telex.
Угорщина опинилася на порозі грандіозного політичного вибуху. Ще б пак, прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр знайшов юридичну шпарину проти соратника Орбана.
Йдеться про те, що три тижні тому Петер Мадяр представив законопроєкт, який у понеділок, 13 липня, ухвалив парламент. Рішення підтримали 139 депутатів, шестеро проголосували проти. Зазначимо, що дане голосування стало одним із найважливіших кроків нової влади, яка після перемоги на парламентських виборах отримала конституційну більшість і розпочала масштабне реформування державних інституцій.
Так, прем’єр ще під час виборчої кампанії заявляв про намір усунути з державних посад високопосадовців, яких вважав наближеними до колишнього прем’єр-міністра Віктора Орбана. Зокрема, він неодноразово закликав президента Тамаша Шуйока добровільно залишити посаду, стверджуючи, що глава держави не виконував роль гаранта єдності нації та підтримував політику попередньої влади.
Що передбачають зміни
Ухвалені поправки встановлюють, що після набуття ними чинності повноваження чинного президента завершаться. Також достроково припиняться повноваження чотирьох суддів Конституційного суду. Крім того, документ повертає граничний вік перебування на посаді суддів Конституційного суду – 70 років, що також призведе до кадрових змін у цьому органі.
Окремим положенням конституційної реформи запроваджується обмеження для народних депутатів: одна особа не зможе перебувати в парламенті понад 12 років. Після досягнення цього терміну балотуватися на наступних виборах вона вже не матиме права.
Опозиція бойкотувала голосування
Партія «Фідес», яку очолює колишній прем’єр-міністр Віктор Орбан, а також її коаліційний партнер – Християнсько-демократична народна партія – бойкотували парламентське засідання та голосування. На знак протесту керівник парламентської фракції «Фідес» Гергелі Гуляш подав у відставку. Представники ультраправої партії «Наша Батьківщина» проголосували проти конституційних змін.
Нова влада пояснює ухвалення змін необхідністю реформування політичної системи після 16 років правління Віктора Орбана та відновлення демократичних інститутів. Водночас представники «Фідес» називають ці кроки порушенням конституційного порядку та критикують процедуру внесення поправок до Основного закону.
Можливі сценарії розвитку подій та інструменти вето
Президент Тамаш Шуйок раніше відмовився добровільно піти у відставку до запропонованого опозицією терміну (31 травня) і звернувся за юридичною допомогою до Конституційного суду Угорщини та Венеційської комісії Ради Європи.
Тепер, згідно з законодавством, у глави держави є кілька варіантів дій протягом встановленого п’ятиденного терміну:
- Підписання закону: призведе до негайного припинення його повноважень, а парламент розпочне процедуру обрання нового глави держави.
- Політичне вето: повернення документа до парламенту. Проте якщо депутати проголосують за нього повторно, президент буде зобов’язаний підписати поправки.
- Конституційне вето: спрямування рішення до Конституційного суду. Цей крок можливий лише за умови наявності процедурних порушень під час розгляду в парламенті. Якщо порушень не виявлять, суд оперативно поверне закон на підпис президенту. Якщо ж протягом п’ятиденного строку президент не підпише документ і не скористається жодним із передбачених механізмів, уряд Петера Мадяра планує розпочати процедуру його усунення з посади. Такий механізм існує в Конституції Угорщини з 2012 року, однак досі жодного разу не застосовувався.
До слова, угорські спецслужби, за даними розслідування Politico, використовували дипломатичне представництво в Брюсселі для шпигунської діяльності проти посадовців Євросоюзу та намагалися вербувати співробітників європейських інституцій. Найактивніша фаза цієї операції, як стверджується, припала на 2015 рік, а згодом її було припинено через викриття.
