Україна нині перебуває у найкращому становищі від початку повномасштабної війни, тоді як Росія дедалі більше стикається з внутрішніми викликами на тлі сповільнення наступу та зміни суспільних настроїв. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на інтерв’ю президента Фінляндії Александра Стубба виданню Financial Times.
Оцінка перебігу війни
За словами фінського президента, зараз Україна має сильніші військові, політичні та фінансові позиції, ніж будь-коли раніше. «Зараз ми у доволі гарній ситуації щодо України, бо всі, включно з нашими американськими друзями, бачать, що Україна зараз домінує на полі бою», – заявив Стубб.
Президент Фінляндії зазначив, що саме покращення позицій України, на його думку, пояснює «неспокійну активність» Росії. Він також звернув увагу на те, що наступ російських військ сповільнився та перетворився на виснажливе позиційне протистояння із великими втратами.
Стубб послався на оцінку фінської аналітичної організації Black Bird Group, згідно з якою у червні Росія вперше з 2023 року зазнала чистих територіальних втрат в Україні. За даними аналітиків, за цей період російська армія втратила близько дев’яти квадратних кілометрів території.
На думку президента Фінляндії, вирішальним чинником для завершення війни можуть стати не лише події на фронті, а й зміни всередині самої Росії.
«Наше бачення таке, що Росія не завершить цю війну через втрати на полі бою… Йтиметься про зміну громадської думки. І громадська думка в Росії зараз змінюється», – сказав він.
Далекобійні удари та ризики ескалації
Окремо Стубб прокоментував українські удари по військових об’єктах углиб території Росії. За його словами, союзники розуміють причини таких дій України. «Я думаю, що всі лідери НАТО розуміють, чому Україна це робить», – наголосив президент Фінляндії.
Він додав, що кампанія далекобійних ударів України вплинула на стратегічне мислення США та посилила переговорні позиції Києва. Водночас, за словами Стубба, Китай і частина країн-членів НАТО спочатку побоювалися, що такі удари можуть призвести до ескалації конфлікту.
«Кроки ескалації завжди можливі, і ми розглядаємо різні сценарії», – зазначив він, додавши, що під час зустрічі з міністром закордонних справ Китаю Ван Ї почув чітку позицію про неприпустимість ядерної ескалації.
Перспективи членства України в НАТО
Президент Фінляндії також висловився щодо перспектив членства України в НАТО. Він зазначив, що дискусію про вступ наразі відкладено до можливого припинення вогню, однак інтеграція української оборонної промисловості з Альянсом, на його думку, є найшвидшим шляхом до майбутнього членства.
«Якби в мене був вибір, ми зробили б Україну членом НАТО негайно», – заявив Стубб. Він додав, що НАТО потребує України так само, як Україна потребує НАТО.
Нагадаємо, 7-8 липня в Анкарі відбудеться саміт НАТО, у якому візьмуть участь лідери держав Альянсу. Очікується, що Дональд Трамп проведе низку двосторонніх зустрічей, зокрема з президентом України Володимиром Зеленським, а також візьме участь у переговорах щодо подальшої підтримки України та посилення оборонних спроможностей країн НАТО.
До відома, міністр оборони України Михайло Федоров заявив про критичний дефіцит ракет до зенітно-ракетних комплексів Patriot та повідомив, що Міністерство оборони розпочинає переговори із країнами-партнерами щодо їхньої термінової передачі зі складів.
Зазначимо, що запаси ракет для систем ППО в Україні наразі залишаються низькими. Речник Повітряних сил Юрій Ігнат наголосив, що для перехоплення балістичних ракет необхідно мати запас ракет-перехоплювачів. За його словами, систем Patriot в Україні достатньо, однак потрібне постійне постачання ракет до них.
