Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс жорстко розкритикував виключення з нового пакету санкцій, запланованого на осінь, заборони на видачу віз ЄС російським військовослужбовцям. Про це Кулбергс заявив в інтерв’ю для Politico, передає «Главком».
Під час ухвалення останнього пакету санкцій Франція та Італія виступили проти повної заборони на в’їзд російських комбатантів, аргументуючи це тим, що це питання має регулюватися візовими правилами ЄС, а не бути частиною санкцій, тоді як північні та східні країни наполягали на жорсткіших обмеженнях.
Угода, досягнута в результаті, створила правову та політичну основу для заборони в’їзду російських комбатантів та колишніх комбатантів, які брали участь у війні, залишивши за країнами ЄС право вирішувати, коли ця заборона набере чинності.
«Ми що, з глузду з’їхали? Ми дозволяємо видавати візи російським військовим, тим самим, хто вбиває українців]на полі бою», – прокоментував Кульбергс цю затримку
У 2025 році країни ЄС видали громадянам Росії понад 630 000 віз.
Кульбергс також розкритикував рішення голови Європейської ради Антоніу Кости щодо відкриття каналу комунікації з Кремлем, заявивши, що таке рішення має бути «спільним рішенням усіх країн».
Він назвав будь-які спроби налагодження контактів із Кремлем «марною справою», аргументуючи це тим, що немає жодних ознак готовності президента Володимира Путіна до переговорів, а переговори лише дадуть Росії «час на перепочинок», щоб зробити свій «наступний крок».
До слова, Міністерство закордонних справ Литви виступило з ініціативою посилити обмеження для громадян Росії та Білорусі. Зокрема, йдеться про заборону купівлі нерухомості поблизу стратегічно важливих об’єктів і військових полігонів, а також про розширення санкцій щодо осіб, які підтримують російську агресію проти України.
Ініціатива передбачає внесення змін до законодавства про національні обмежувальні заходи. Міністерство пропонує не лише запровадити нові правила щодо придбання нерухомості, а й продовжити чинні санкції стосовно громадян Росії та Білорусі.
Нові положення можуть набути чинності з 1 січня 2027 року після схвалення Сеймом.
