Україна може увійти в опалювальний сезон 2026–2027 років у ще складніших умовах, ніж минулої зими, – через систематичні російські удари по енергетичній інфраструктурі. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Організацію Об’єднаних Націй.
Незалежна міжнародна комісія з розслідування щодо України 21 вересня представила Раді ООН з прав людини усну доповідь про наслідки тривалих ударів Росії по критичній енергетичній інфраструктурі та про ризики, з якими цивільне населення входить у новий опалювальний сезон.
За даними структури, протягом зими 2025–2026 років російські війська продовжували бити по енергетичних об’єктах, а температура в окремі періоди опускалася до 20 градусів морозу. Через атаки були пошкоджені або зруйновані:
- енергетичні установки;
- лінії електропередачі;
- об’єкти теплопостачання;
- газова інфраструктура.
Мільйони цивільних пережили тривалі відключення електроенергії й перебої з опаленням. Дослідники задокументували випадки смерті та травм, пов’язаних із переохолодженням, – частина людей на найхолодніші місяці була змушена залишати власні домівки.
«Безперервні атаки на енергетичну інфраструктуру роблять умови життя цивільного населення дедалі нестерпнішими. Ми стурбовані тим, що майбутню зиму буде ще важче пережити», – заявив голова комісії Ерік Мьосе.
Що пережили цивільні минулої зими
Автори доповіді наголошують: наслідки перебоїв з електроенергією виходили далеко за межі побутових незручностей. Опитані представники цивільного населення розповідали про вкрай низьку температуру в квартирах і проблеми зі здоров’ям, які це спричиняло.
Зокрема, в ООН навели історію 74-річної мешканки Києва, яка живе на 18-му поверсі багатоповерхівки. Через відключення електроенергії зупинялися ліфти, а холод у квартирі лише посилювався: жінка розповіла, що не мала змоги вільно вийти з дому й залишалася без необхідних ліків та інших речей першої потреби.
Новий опалювальний сезон Україна зустрічає вже після масштабної підготовки енергосистеми: лише з початку року країна отримала понад 4,7 тисячі одиниць енергообладнання – генератори, трансформатори, модульні котельні, когенераційні установки та котли. Водночас ризик нових ударів залишається ключовим фактором: в Україні вже попереджали про можливі проблеми з енергопостачанням у разі нових атак, хоча підготовку до сезону загалом називають кращою, ніж торік.
Про що ще йдеться в доповіді
Комісія окремо розглянула повідомлення про удари українських сил по об’єктах на території Росії та окупованих територіях України, однак через брак доступу до місць подій розслідувати ці випадки не змогла.
Дослідники також повідомили про вербування іноземних громадян до російської армії: частина завербованих не володіла російською мовою й не розуміла умов контрактів, які підписувала, а деяких, за даними комісії, російська влада примушувала вирушати на війну проти України.
Окремо в документі йдеться про необхідність судової та позасудової відповідальності за завдану шкоду, а також про підтримку постраждалих і їхніх родин. Результати поточних розслідувань структура планує представити на 81-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у жовтні 2026 року.
Нагадаємо, 14 вересня президент США Дональд Трамп заявив, що Україна та Росія нібито домовилися не завдавати ударів по енергетичних об’єктах одна одної. Володимир Зеленський заявляв про готовність Києва до такого кроку за умови взаємності й гарантій із боку Москви, однак згодом з’явилася інформація, що остаточної угоди сторони не досягли. Раніше «Главком» писав про ситуацію навколо можливого енергетичного перемир’я.
