Нобелівську премію з фізики 2026 року присуджено американському фізику Френсісу Гальзену. Науковця нагороджено за дослідження, пов’язані з нейтринною обсерваторією IceCube, розташованою в антарктичному льоді. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Нобелівський комітет та Associated Press.
Королівська шведська академія наук присудила Гальзену премію «за вирішальний внесок у створення нейтринної обсерваторії IceCube та відкриття нейтрино високих енергій астрофізичного походження».
IceCube розташована на Південному полюсі в Антарктиді. Її детектори встановлені глибоко під поверхнею антарктичного льоду, а Гальзен є головним дослідником проєкту.
Гальзен відкрив новий шлях до вивчення Всесвіту
Голова Нобелівського комітету з фізики Марк Пірс наголосив, що Гальзен очолював міжнародну команду дослідників та інженерів, яка створила новий інструмент для вивчення Всесвіту. За його словами, наполегливість та наукове бачення фізика «проклали шлях до нового виду астрономії».
Сам Гальзен дізнався про присудження премії, перебуваючи в Італії. Під час телефонної розмови з Нобелівським комітетом науковець сказав, що новина стала для нього великою несподіванкою. За словами фізика, раніше вже лунали прогнози, що він може отримати Нобелівську премію, однак оголошення все одно викликало у нього «дивне» відчуття.
82-річний Френсіс Гальзен народився в бельгійському Тірлемоні. Він здобув освіту з фізики в Левенському університеті, а на початку 1970-х років переїхав до США, де став професором Університету Вісконсину в Медісоні. Нині цей університет є провідною установою проєкту IceCube.
Що досліджує обсерваторія IceCube?
Нейтрино – надзвичайно легкі елементарні частинки, які постійно проходять крізь матерію. Вони виникають, зокрема, у зорях: щосекунди через людське тіло пролітають трильйони таких частинок.
Безпосередньо побачити нейтрино науковці не можуть. Натомість спеціальні детектори реєструють наслідки рідкісних взаємодій цих частинок з іншою матерією – зокрема спалахи світла або появу заряджених частинок.
Детектори IceCube розташовані на глибині приблизно від 1,5 до 2,5 км під поверхнею антарктичного льоду. Понад 5 тис. датчиків розміщені в об’ємі близько одного кубічного кілометра. Такий масштаб потрібен через те, що нейтрино надзвичайно рідко взаємодіють із матерією: великий об’єм льоду збільшує шанси зафіксувати таку взаємодію.
Гальзен зосередився на дослідженні рідкісних нейтрино високих енергій, які надходять із космосу. Для науковців вони є своєрідними «посланцями» з далеких астрофізичних джерел і можуть допомогти зрозуміти процеси, що відбуваються у Всесвіті.
Дослідження Гальзена, пов’язані з можливістю виявляти нейтрино на Південному полюсі, розпочалися ще у 1980-х роках. Зрештою ця робота привела до створення IceCube – обсерваторії, яка використовує товщу антарктичного льоду для реєстрації нейтрино.
Нобелівська премія році відзначає 125-річчя
Від 1901 до 2025 року премії присуджували 633 рази, а лауреатами стали 1026 людей та організацій. До ювілейного року Нобелівський фонд збільшив розмір грошової винагороди на 1 млн шведських крон – до 12 млн крон, що становить близько $1,2 млн.
Нагадаємо, у 2025 році Нобелівську премію з фізики отримали Джон Кларк, Мішель Деворе та Джон Мартініс. Їх було нагороджено «за відкриття макроскопічного квантово-механічного тунелювання та квантування енергії в електричному колі».
Нобелівський тиждень 2026 року розпочався 5 жовтня з оголошення лауреатів премії з фізіології та медицини. Нагороду отримали Карл Дайссерот, Петер Гегеманн та Георг Нагель за відкриття, пов’язані з керованими світлом іонними каналами та оптогенетикою. 7 жовтня мають оголосити лауреатів премії з хімії, а 12 жовтня – премії з економічних наук.
