Парламент Косова обрав нову президентку на тлі протестів через вироки колишнім командирам Армії визволення Косова та суперечок навколо повноважень спеціального суду в Гаазі. Юстина Широка-Пула стала третьою жінкою на чолі держави. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Reuters.
Голосування на межі нового політичного загострення
Голосування відбулося в ніч із 6 на 7 жовтня. Широка-Пула заручилася підтримкою 81 депутата зі 120. Для обрання в першому турі необхідно було щонайменше 80 голосів.
Президентку підтримали правлячий рух «Самовизначення» (Vetëvendosje) прем’єр-міністра Альбіна Курті та опозиційна Демократична партія Косова (PDK). Домовленість між політичними силами допомогла уникнути чергових дострокових парламентських виборів.
Косово пережило близько 19 місяців політичного протистояння. За цей час у країні двічі відбулися дострокові парламентські вибори, а партії не могли узгодити кандидатуру глави держави. Нова президентка стала компромісним варіантом напередодні конституційного дедлайну.
Протести через вироки в Гаазі
Обрання президентки відбулося на тлі напруження через вироки чотирьом колишнім керівникам Армії визволення Косова, серед яких експрезидент Хашим Тачі. 16 вересня Спеціалізовані палати Косова в Гаазі засудили їх до сукупно 81 року ув’язнення за воєнні злочини, пов’язані з конфліктом 1998–1999 років.
Для багатьох косовських албанців колишні командири Армії визволення Косова є героями боротьби за незалежність. Вироки спричинили масові акції протесту. Учасники демонстрацій називали рішення суду несправедливими та вимагали змінити правила, за якими працює судова інституція.
5 жовтня сутички біля урядових будівель і парламенту в Приштині переросли в протистояння з поліцією. Правоохоронці застосували сльозогінний газ і водомети. За даними Reuters, постраждали щонайменше 17 людей, серед них шестеро поліцейських.
Напередодні обрання президентки депутати також розглядали законодавчі зміни, які мають обмежити повноваження Спеціалізованих палат. Серед запропонованих положень – обмеження максимального строку ув’язнення до 15 років, можливість відбувати покарання в Косові та запровадження механізмів помилування. Ініціатива викликала суперечки всередині парламенту й критику з боку прем’єр-міністра Альбіна Курті.
Ухвалення нового закону стало частиною політичних домовленостей, на тлі яких парламент підтримав кандидатуру Широки-Пули. Тепер президентка має вирішити, чи підписувати документ. Його подальша доля може стати одним із перших серйозних випробувань для нової глави держави.
Хто така Юстина Широка-Пула
Широка-Пула народилася 1953 року. Вона економістка й науковиця, очолювала Академію наук і мистецтв Косова та працювала міністеркою економіки у 2008–2011 роках.
Її обрання стало третім випадком, коли президентську посаду в Косові обійняла жінка. До неї державу очолювали Атіфете Ягага та Вйоса Османі.
Після голосування новообрана президентка заявила, що представлятиме всіх громадян незалежно від їхніх політичних поглядів, етнічного походження чи соціального становища.
«Цей мандат належить не одній людині. Він належить нашим громадянам, нашим інституціям і державі, за яку пожертвували собою багато поколінь», – сказала Широка-Пула.
Президент Косова має переважно представницькі функції, але також відіграє роль у зовнішній політиці, є верховним головнокомандувачем сил безпеки та ухвалює рішення щодо законів, які надходять із парламенту.
Нагадаємо, політична криза в Косові раніше вже призводила до дострокових виборів. У червні 2026 року країна голосувала втретє за останні півтора року на тлі нездатності політичних сил домовитися про формування стабільної влади.
