Супутникові радіолокаційні дані допоможуть знаходити небезпечні гірські схили, але точного дня обвалу не називають, наголошують у Міжнародному центрі комплексного розвитку гірських районів (ICIMOD). Йдеться про обвал на горі Лангтанг-Лірунг 26 серпня, що спричинив руйнівний потік на кордоні Непалу й Китаю. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Міжнародний центр комплексного розвитку гірських районів (ICIMOD).
Що показали супутники
За даними спостережень Sentinel-1, з 7 липня до 24 серпня 2026 року поверхня схилу зміщувалася до 40 см. Це 48 днів перед обвалом. На думку авторів звіту, така динаміка вказує на поступову втрату стійкості масиву породи й льоду.
Врешті з північного схилу відірвалося близько 132 млн кубометрів породи та льоду. Маса впала в долину річки Ленде й за кілька хвилин промчала крізь прикордонний коридор. Обвал відколов і частину льодовика, тому виник каскад із каміння, льоду, води та осаду.
Науковці наголошують: це не був типовий прорив льодовикового озера, як припускали спершу. Серед можливих чинників нестійкості вони називають геологічні особливості, наслідки землетрусу 2015 року, танення багаторічної мерзлоти, зміни льодовика та накопичення снігу й льоду. Жодного головного чинника поки що не підтверджено.
Чому попередження не врятували людей
Обвал стався о 08:37 за непальським часом, а потік дістався коридору приблизно за сім хвилин. SMS-попередження надійшли о 09:15–09:16, тобто через 25–30 хвилин після удару. Наявні системи, розраховані на опади та рівень води в річках, не призначені виявляти раптові руйнування гірських схилів.
У пресрелізі ICIMOD немає відомостей про те, чи отримували відповідальні служби ці супутникові дані до катастрофи, тож говорити про ігнорування попереджень немає підстав. Дослідники також застерігають: зафіксований рух схилу не дозволяв вирахувати момент обвалу.
«Ми не можемо точно передбачити, коли станеться обвал, але дедалі краще визначаємо, де потрібен ретельніший моніторинг», – сказав керівник напряму з кліматичних і екологічних ризиків ICIMOD.
За даними непальського Національного управління з питань зменшення ризиків та управління надзвичайними ситуаціями, у Непалі загинуло щонайменше 1451 людина, ще 5745 зникли безвісти. Китай повідомляв про 43 загиблих і 519 зниклих. Наприкінці серпня «Главком» повідомляв, що кількість загиблих перевищила 900.
Що пропонують змінити
Підсумком регіонального семінару, який провели ICIMOD, непальське управління з надзвичайних ситуацій і посольство Швейцарії, стали десять пріоритетів, відомих як Kathmandu 10 Action Points. Серед них:
- переглянути критерії раннього попередження, щоб вони враховували раптові небезпеки;
- скласти перелік зон підвищеного ризику за супутниковими даними та прогнозами за наслідками;
- передавати між країнами не сирі дані, а готову до дій інформацію;
- створити регіональний фонд реагування та спільний портал даних;
- розробити поетапні плани відновлення з фінансуванням на короткий, середній і довгий строки.
Враховували й досвід швейцарського Блаттена: там раннє виявлення обвалу льоду й каміння дало змогу евакуювати все село до катастрофи. За словами глави МЗС Непалу, збитки країни перевищують $5 млрд, майже 15% ВВП.
Автори звіту також закликають поєднувати супутникові дані із сейсмічними та гідрологічними спостереженнями й налагодити обмін інформацією між сусідніми країнами. Адже потік із високогір’я за лічені хвилини може дістатися території іншої держави.
Що ще з’ясовують науковці
Коридор Гіронг–Расува пережив уже дві катастрофи за 13 місяців. У липні 2025 року руйнівний потік спричинило швидке спорожнення надльодовикового озера, у серпні 2026-го – обвал породи та льоду. ICIMOD також повідомив, що супутникові знімки підтвердили ще один обвал льоду й каміння в басейні річки Будхі-Гандакі. Його причини досліджують окремо. Фахівці вважають, що дві події за сім тижнів показують зростання загрози каскадних гірських небезпек.
Центр анонсував і спільну польову місію з китайським партнером: вона має зібрати додаткові докази та допомогти знайти інші потенційно небезпечні схили.
Українці у Непалі
Окремо триває з’ясування долі громадян України, які зникли після стихійного лиха. За даними МЗС України, безвісти зниклими залишаються 56 українців. Після завершення 40-денної активної пошуково-рятувальної операції в Непалі пошуки людей та ідентифікація останків не припинилися. Українські дипломати продовжують взаємодію з іноземними компетентними органами, а посольство України в Індії звернулося до них щодо процедури офіційного документування смерті людей, останки яких не вдалося знайти або ідентифікувати.
Національна поліція України також продовжує досудове розслідування та формує базу ДНК-профілів родичів зниклих для передачі іноземній стороні. Справа перебуває на особливому контролі МЗС України.
Нагадаємо, ще наприкінці серпня науковці припускали, що катастрофу спричинив обвал льодовика, а через глобальне потепління подібні лиха можуть ставати частішими.
