У The Financial Times зазначають, що Південна Корея за керівництва президента Лі Чже Мьона активно поновлює дипломатичний та економічний діалог із Росією. Про це пише «Главком».
Попри триваючу російську агресію проти України та військову співпрацю Москви з Північною Кореєю, Сеул нарощує контакти з РФ, що викликає серйозне занепокоєння серед європейських партнерів.
Зокрема, протягом липня та серпня Південна Корея поставила до РФ понад 176 тис. тонн пального (переважно дизельного), задіюючи для цього в тому числі підсанкційні танкери. Як підкреслив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк, ці ресурси допомогли Росії компенсувати дефіцит після атак на її нафтопереробні заводи. При цьому офіційний Сеул відрізає будь-які звинувачення, стверджуючи про відсутність прямих паливних постачань.
Водночас дипломатичний вектор Південної Кореї зазнав суттєвих змін:
- сторони ведуть непублічні переговори, а посаду радника президента з мирної дипломатії посів Сон Йон Гіль, відзначений російським орденом Дружби;
- взаємини з Україною різко погіршилися – після конфлікту щодо оприлюднення відомостей про двох полонених бійців КНДР Сеул відкликав свого посла та урізав склад дипломатичної місії в Києві.
Дипломати з країн ЄС висловлюють побоювання, що Південна Корея завчасно готує ґрунт для повноцінного повернення до економічного партнерства з РФ у післявоєнний період, надаючи перевагу власній вигоді перед підтримкою України.
Як відомо, міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хьон заявив, що не виключає розриву дипломатичних відносин з Україною на тлі скандалу з полоненими з КНДР.
Міністр наголосив, що не виключає розриву дипломатичних відносин з Україною, якщо нинішня ескалація розбіжностей продовжиться: «Якщо ескалація продовжиться, я вважаю, що така можливість також існує».
Нагадаємо, дипломатична суперечка між Києвом та Сеулом виникла після того, як 23 вересня президент України Володимир Зеленський під час виступу на Генасамблеї ООН повідомив про передачу Південній Кореї двох полонених військових КНДР.
Згодом президент Південної Кореї Лі Чже Мьон розкритикував Зеленського за публічне розкриття інформації про передачу військовополонених. Південнокорейська сторона заявила, що Київ порушив конфіденційність, яка нібито була передбачена домовленостями щодо передачі північнокорейських військових.
В Офісі президента України заперечили існування домовленості про нерозголошення самого факту передачі полонених. У Києві наголосили, що українська сторона не брала на себе такого зобов’язання та не розкривала подробиць процесу передачі.
Як повідомлялося, МЗС Південної Кореї 8 жовтня оголосило про рішення відкликати свого посла в Україні Пак Хі Чхана на батьківщину. Такий крок став реакцією на дипломатичну суперечку між Києвом і Сеулом щодо розголошення інформації про передачу двох північнокорейських військовополонених.
