Президентка Молдови Мая Санду заявила, що наразі не бачить ризику перетворення Гагаузії на «друге Придністров’я». Водночас вона визнала, що ситуація в автономному регіоні залишається непростою, а Росія намагалася використовувати його для тиску на молдовську владу. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на «Європейську правду».
Під час спілкування з журналістами на полях саміту «Україна – Південно-Східна Європа» Санду наголосила, що не поділяє побоювань щодо можливого повторення придністровського сценарію. «Наразі немає ризиків, що вона перетвориться на «друге Придністров’я»», – заявила президентка Молдови.
За її словами, нинішні труднощі в регіоні пов’язані насамперед із затягуванням місцевих виборів. Санду вважає, що цей процес був заблокований окремими місцевими політиками, які перебувають під російським впливом.
Водночас президентка висловила переконання, що ситуацію вдасться врегулювати, а жителі Гагаузії зможуть обрати нову місцеву владу на вільних і демократичних виборах відповідно до міжнародних стандартів.
Крім того, Санду нагадала, що Росія вже намагалася використовувати Гагаузію як інструмент політичного впливу на Молдову, однак, на її думку, це не призведе до створення нового осередку замороженого конфлікту.
Додаткового резонансу ситуації навколо автономії надало рішення Конституційного суду Молдови від 9 липня. Суд постановив, що Народні збори Гагаузії не мають конституційних повноважень формувати місцевий виборний орган, а також призначати керівників територіальних підрозділів поліції, Служби інформації та безпеки й Управління юстиції автономії.
Криза навколо виборів у Гагаузії триває вже понад рік. Повноваження чинного складу Народної асамблеї завершилися ще у листопаді 2025 року, однак провести нові вибори досі не вдалося через розбіжності між місцевим і загальнонаціональним виборчим законодавством.
Нагадаємо, нещодавно суд району Буюкани засудив башкана Гагаузії Євгенію Гуцул до семи років позбавлення волі. Після цього представники російської влади різко розкритикували рішення молдовського суду, назвавши його політично вмотивованим, а офіційний Кишинів звинуватили у нібито переслідуванні політичних опонентів.
