Сполучені Штати хочуть залучити європейських представників до наступного раунду переговорів, оскільки без них неможливо вирішити питання відносин із НАТО та майбутньої системи безпеки континенту, на яких наполягає Володимир Путін. Про це після завершення дводенних консультацій в Абу-Дабі заявив посланець президента США Дональда Трампа Джаред Кушнер, повідомляє «Главком» із посиланням на Politico.
За словами Кушнера, американська команда неодноразово прямо наголошувала Кремлю, що європейці повинні сидіти за столом переговорів, і під час візиту до Москви у четвер він разом зі Стівом Віткоффом спробує отримати від Путіна офіційну згоду на їхню присутність. Американський посланець переконаний, що це дозволить досягти значно більшого прогресу, оскільки раніше Європа не мала прямого доступу до основного переговорного процесу, а її чиновники перебували лише в кулуарах.
Водночас для самої Європи перспектива долучитися до переговорів стала серйозним викликом, насамперед через відсутність єдиного представництва. У кулуарах в Абу-Дабі одночасно були присутні делегації від Єврокомісії, Євроради, НАТО, Великої Британії, Франції, Німеччини та Італії. Володимир Зеленський заявив, що хоче, аби Європа до кінця місяця визначила одну людину, яка говоритиме від імені всього континенту, та попередньо проконсультувалася з ним щодо цієї кандидатури. Кушнер також підтримав таку ідею, зазначивши, що обрання Європою єдиного представника стало б навіть більшим досягненням, ніж сам факт її допуску до переговорів з боку Росії.
Крім питання представництва, європейські столиці опинилися перед критичною дилемою щодо того, наскільки тісно переговори про зміну континентальної системи безпеки, яка спирається на НАТО, будуть пов’язані з мирним врегулюванням в Україні. Європейці давно наполягають на наданні Києву найсильніших гарантій безпеки для запобігання новій російській агресії, тоді як американські посадовці вивчають ідею укладення з Україною угоди про колективну оборону за зразком НАТО. У європейських урядах наголошують на критичній важливості послідовності дій – вони готові досліджувати ширшу систему безпеки континенту паралельно з мирним процесом, аби розвіяти занепокоєння Москви, проте категорично не хочуть підписуватися під жодними загальноєвропейськими реформами, доки в Україні не буде досягнуто миру.
Кушнер зі свого боку пообіцяв, що практичне впровадження післявоєнної системи безпеки не відбудеться доти, доки не буде укладено угоду щодо територій та інших двосторонніх питань. Однак у Європі зберігається глибока настороженість, оскільки будь-які попередні домовленості делегацій можуть бути змінені одним телефонним дзвінком між Путіним і Трампом. Зокрема, німецькі посадовці, які брали участь у заходах в Абу-Дабі, не бачать у цьому процесі потенційних переваг і розглядають його як «російську пастку», покликану створити хибне враження готовності Кремля до миру, зазначаючи, що зараз європейці фактично намагаються просто пережити цей етап.
Як відомо, 10-11 листопада в Абу-Дабі відбувся дводенний раунд тристоронніх переговорів між Україною, США та Росією. Це перші за дев’ять місяців переговори такого формату. Сторони обговорювали шляхи завершення війни, територіальне питання, гарантії безпеки для України та гуманітарні домовленості.
Головним результатом зустрічей стала домовленість про підготовку нового масштабного обміну військовополоненими. Про це повідомили очільник української делегації Рустем Умєров та представник російської сторони Володимир Мединський. Кількість полонених і терміни обміну поки не оголошували. Водночас президент Володимир Зеленський наголосив, що першим кроком до мирного врегулювання має стати припинення війни, після чого можна переходити до обговорення безпеки та майбутніх домовленостей.
За підсумками переговорів сторони визнали, що між ними залишаються суттєві розбіжності. Зокрема, найскладнішим питанням Джаред Кушнер назвав територіальне врегулювання, від якого, за його словами, залежить укладення угоди про гарантії безпеки. Американські представники.
