Президенти США та РФ Дональд Трамп і Володимир Путін обрали різні підходи до ведення воєн, однак жоден із них поки не досяг своїх політичних цілей. Як інформує «Главком», про це йдеться в аналітичному матеріалі The New York Times.
Видання зазначає, що Путін уже п’ятий рік намагається силою змусити Україну до капітуляції, тоді як Трамп після кількох тижнів бойових дій проти Ірану вирішив зробити ставку на припинення вогню та переговори.
Попри різницю в масштабах і характері конфліктів, обидві війни, на думку авторів, демонструють обмеженість військової сили як інструменту досягнення політичних цілей.
Путін не готовий зупинитися без поступок
Як пише NYT із посиланням на джерела, близькі до Кремля, російський президент розглядає війну як головний інструмент тиску на Україну та Захід.
За словами співрозмовників видання, Путін вважає, що припинення бойових дій без попередніх поступок позбавить його важелів впливу.
Торік адміністрація Трампа нібито пропонувала Москві послаблення санкцій та економічну співпрацю в обмін на припинення вогню, однак Кремль відмовився, наполягаючи на усуненні так званих «першопричин війни» – зокрема, на відмові України від вступу до НАТО та виконанні інших територіальних і політичних вимог Росії.
У США критикують Трампа за зміну курсу
Водночас у США частина експертів вважає, що Трамп занадто швидко відмовився від військового тиску на Іран. Колишній генерал Джек Кін заявив, що Вашингтон втратив важелі впливу, погодившись на припинення бойових дій.
«Я справді думаю, що ми втратили наш важіль впливу, коли зупинили кампанію. Я волів би вести переговори, поки війна триває, тому що саме тоді ми маємо перевагу. Хіба це не те, як діє Путін?», – сказав він.
Утім, інші експерти наголошують, що на відміну від російського президента, Трамп має більше можливостей змінювати власну стратегію.
Колишній спецпредставник США з питань Ірану Роберт Меллі зазначив, що заявлені цілі американського президента неодноразово змінювалися, тому йому простіше заявити про досягнення результату.
Війна для Путіна – питання політичного виживання
У матеріалі зазначається, що за роки війни Росія зазнала величезних людських і економічних втрат. За оцінками NYT, загинули від 350 до 450 тисяч російських військових, а економіка країни відчуває дедалі більший тиск.
Попри це, Путін продовжує демонструвати готовність вести бойові дії й надалі.
Наприкінці червня він заявив, що українські удари по території Росії не змінять його планів.
«З огляду на катастрофічний дефіцит особового складу Збройні сили України, очевидно, вважають, що це може стати їхнім порятунком. Але порятунок київського режиму не входить до наших планів», – заявив Путін.
Війни стали випробуванням для обох лідерів
На думку авторів The New York Times, і війна Росії проти України, і конфлікт навколо Ірану продемонстрували, що навіть великі держави не можуть легко досягати політичних цілей лише військовою силою.
При цьому, якщо Путін продовжує дотримуватися жорсткої лінії, то Трамп, навпаки, неодноразово змінював свої підходи – від закликів знищити іранські ракети до заяв про те, що «було б трохи несправедливо» позбавляти Іран балістичних ракет, якщо інші країни їх мають.
На думку NYT, саме ця різниця в підходах стала однією з головних відмінностей між двома лідерами, які наразі опинилися у складній політичній ситуації, не досягнувши поставлених цілей.
Нагадаємо, після успішних далекобійних ударів України по російських нафтопереробних заводах та інших стратегічних об’єктах Кремль активізував інформаційну війну проти Заходу.
Також російський диктатор Володимир Путін може вважати, що найближчі два місяці є його останнім шансом переламати хід війни. Через це Кремль дедалі відвертіше розширює військову активність за межами України.
