Між Україною та Південною Кореєю спалахнув дипломатичний скандал, пов’язаний із передачею двох північнокорейських солдатів, захоплених українськими військовими в Курській області Росії у січні 2025 року. Про це пише «Главком» із посиланням на The Guardian.
Попри те, що обидва полонених висловили бажання виїхати до Південної Кореї, а Сеул давно декларував готовність прийняти їх як своїх громадян, процес переведення замість дипломатичного успіху призвів до демаршу та вимог офіційних вибачень від Києва.
Основна причина обурення південнокорейської сторони полягає у публічному розголошенні цієї операції. Під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН Володимир Зеленський відкрито заявив, що Україна відправила двох північнокорейських військовополонених до Республіки Корея.
За твердженням Сеула, саме Україна початково наполягала на суворій секретності, аби уникнути внутрішньої критики через відмову від можливості обміняти цих солдатів на значну кількість українських полонених. Південнокорейська влада погодилася на конфіденційність, керуючись міркуваннями безпеки самих полонених, їхніх родин у КНДР, а також власними дипломатичними інтересами.
Ситуація ускладнилася внутрішньополітичною реакцією в Сеулі. Після публічної заяви Зеленського президент Південної Кореї Лі Дже Мен заявив про порушення угоди про нерозголошення. У відповідь радник українського президента Дмитро Литвин заперечив існування такої домовленості, що спровокувало звинувачення на адресу Лі у брехні на тлі падіння його рейтингу схвалення до 37,9%. Офіс південнокорейського президента назвав позицію Києва «неправдивою», а Міністерство закордонних справ Південної Кореї викликало тимчасового повіреного у справах України та зажадало вибачень на урядовому рівні.
Цей інцидент створив серйозні ризики для подальших взаємин між країнами. Південна Корея, яка раніше засудила російську агресію та надавала Україні фінансову допомогу, дотримувалася обережної лінії та відмовлялася від прямих постачань летального озброєння. Наразі суперечка викликала хвилю відкритої критики в Сеулі, а окремі південнокорейські законодавці вже закликають уряд негайно переглянути обсяги допомоги Україні. Водночас Північна Корея поки утримується від публічних коментарів щодо цієї події.
Раніше старший президентський секретар Південної Кореї з питань зв’язків із громадськістю Сон Гі Хон заявив, що Україна сама просила Південну Корею не розголошувати передачу двох північнокорейських військовополонених, оскільки побоювалася внутрішньої критики через відмову від можливості обміняти їх на українських полонених.
Нагадаємо, Зеленський на Генасамблеї ООН заявив, що Україна відправила до Південної Кореї двох північнокорейських солдатів, захоплених у полон, які воювали на боці Росії.
Згодом Південна Корея підтвердила, що прийняла двох військових КНДР, яких українські сили взяли в полон під час бойових дій у Курській області Росії. Сеул проводив консультації з Києвом щодо їхньої передачі, однак подробиці операції вирішив не розголошувати.
До того ж президент Південної Кореї Лі Чже Мьон висловив жаль через те, що Україна публічно оголосила про передачу Сеулу двох полонених північнокорейських військовослужбовців.
Зауважимо, що радник президента Дмитро Литвин прокоментував звинувачення Південної Кореї щодо розголошення інформації про передачу двох військовополонених із Північної Кореї. Він заявив, що жодної домовленості про нерозголошення не було.
