Зустріч лідерів трьох провідних військових держав світу, Сі Цзіньпіна, Володимира Путіна та Дональда Трампа, у китайському Шеньчжені, попри брак конкретних результатів, має вагоме символічне значення. Вона засвідчує занепад старого ліберального світопорядку та приниження Європи, яку фактично залишили поза межами ухвалення глобальних рішень. Про це пише «Главком» із посиланням на Bloomberg.
Сам факт проведення першого в історії саміту «Великої трійки» сигналізує про зміну підходу Вашингтона. Сполучені Штати показали, що мають двох головних суперників і готові взаємодіяти з ними самостійно, ігноруючи Європу, Індію, Японію та традиційні формати на кшталт G7 або G20.
Для Володимира Путіна цей саміт обернувся значним політичним тріумфом. Сама присутність за одним столом із лідерами США та Китаю підтверджує статус Росії, демонструє провал зусиль Заходу ізолювати Москву через її вторгнення в Україну та ставить у незручне становище багатших суперників у Європі.
Крім того, зустріч такого рівня забезпечує Путіну міжнародну легітимізацію після звинувачень у воєнних злочинах, через які він не міг відвідувати інші світові заходи через ризик арешту. Уже за кілька годин після саміту російський лідер запросив європейських політиків приїхати до Москви, якщо вони прагнуть обговорити Україну або власну безпеку.
Путін розраховує, що майбутні зустрічі цієї трійки великих держав з часом призведуть до офіційного визначення сфер впливу. Показовим виявився і зміст короткого комюніке з чотирьох пунктів, яке було б неможливо ухвалити за присутності європейських союзників США, Канади або за іншого американського президента. У документі сторони висунули неконкретизовану вимогу реформувати ООН, а також дорікнули Міжнародному кримінальному суду в Гаазі за посягання на «імунітет» державних посадовців, таких як сам Путін, що стало прямим ударом по принципу притягнення воєнних злочинців до відповідальності.
Крім того, учасники саміту домовилися про збільшення видобутку нафти «на благо людства», що має заспокоїти ринки на тлі війн в Україні та на Близькому Сході, але водночас фактично ховає консенсус щодо боротьби зі зміною клімату та скорочення використання викопного палива напередодні кліматичного саміту ООН (COP31) у Туреччині. У питанні ядерної зброї, яке Трамп називав головною метою зустрічі заради залучення Китаю до контролю над озброєннями, Пекін традиційно відхилив обмеження, тож США отримали лише мінімальне підтвердження базового принципу про неприпустимість ядерної війни.
Путін наполегливо домагався цього саміту, розуміючи його символічну силу для просування власного світогляду, де вузьке коло великих «цивілізаційних» держав має особливі права, а універсальних цінностей не існує. Найнебезпечнішою з них для будь-якого автократа є демократія, яка дає громадянам можливість змінювати владу через вибори або протести, тому на пресконференції після переговорів, що транслювалася в ефірі російського державного телебачення, Путін назвав її «ліберальною спробою монополізувати владу» та «ліберальною диктатурою».
У підсумку ліберальний світовий порядок, який намагався підпорядкувати геополітику законам і захистити суверенітет менших країн, опинився в кризі, а його головні втілення, Міжнародний кримінальний суд та Європейський Союз, стали мішенню або опинилися за бортом нової конфігурації світу за участю Путіна, Трампа та Сі.
Нагадаємо, 19 листопада Дональд Трамп, Сі Цзіньпін і Володимир Путін провели тристоронню зустріч на полях саміту АТЕС у китайському Шеньчжені. За її підсумками лідери підписали декларацію «На шляху до миру», у якій домовилися вести діалог про зниження ядерних ризиків і нерозповсюдження ядерної зброї. Наступного дня Трамп заявив, що бачить шанс на завершення війни Росії проти України й що США працюють над досягненням домовленості.
