Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до суду з клопотанням про арешт 150 млн грн, внесених як заставу за колишнього міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. Якщо суд задовольнить клопотання, кошти мають передати в управління АРМА, а ексміністр вважатиметься таким, що не вніс заставу. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на інтерв’ю посадовця.
За словами Клименка, антикорупційні органи не ініціюють скасування запобіжного заходу Галущенку, а застосовують іншу процедуру. Слідство вважає, що 150 млн грн, використані для звільнення ексміністра з-під варти, були отримані злочинним шляхом.
«Ми звернулися до суду з клопотанням про накладення арешту і передачу в АРМА цих 150 мільйонів, які, за версією слідства, отримані злочинним шляхом і легалізовані шляхом внесення застави», – заявив Клименко.
Якщо Вищий антикорупційний суд погодиться з аргументами сторони обвинувачення, 150 млн грн мають перерахувати на рахунок Агентства з розшуку та менеджменту активів. Після цього Галущенко фактично втратить виконану умову, яка дозволила йому залишити СІЗО. «Якщо суд задовольнить клопотання, то ці кошти мають бути перераховані на рахунок АРМА. І, в принципі, рахуватиметься, що цей ексміністр юстиції не вніс заставу», – пояснив глава САП.
На уточнювальне запитання, чи означатиме це повернення Галущенка до СІЗО, Клименко відповів ствердно. Водночас очільник САП висловив сподівання, що колишній урядовець не намагатиметься залишити Україну. За його словами, на Галущенка покладені відповідні процесуальні обов’язки, а прикордонники поінформовані про заборону його виїзду.
Нагадаємо, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко спростував припущення, що бізнесмен Максим Микитась міг співпрацювати з НАБУ як агент. Таку версію озвучувала сторона захисту Ірини Мудрої, припускаючи, що бізнесмен міг записувати розмови в інтересах слідства.
Також САП планує ретельніше перевіряти походження коштів, які вносять як заставу за підозрюваних у корупційних справах. Антикорупційні органи мають намір за допомогою фінансового моніторингу відстежувати рух грошей до їхнього надходження на рахунок Вищого антикорупційного суду. Особливу увагу приділятимуть випадкам, коли великі суми готівки вносять особи, чиї офіційні доходи не пояснюють походження таких коштів.
