23-річна старша лейтенантка Катерина виконує бойові завдання на вертольоті Мі-8. Серед завдань її екіпажу – знищення російських далекобійних безпілотників «Герань». Про це повідомляє «Главком» з посиланням на німецький журнал loyal, який опублікував репортаж про українську військовослужбовицю.
Як українська пілотеса полює на «Герані»
Катерина служить у 18-й бригаді армійської авіації. Вона є єдиною жінкою, яка виконує бойові завдання як пілотеса бойового вертольота в Україні. На Мі-8 військовослужбовиця працює другою пілотесою та відповідає за навігацію. Наразі вона має два роки досвіду бойових вильотів.
Одне з основних завдань екіпажу – знищення ракетами російських далекобійних ударних безпілотників «Герань». Катерина розповіла, що перехоплювати їх стає складніше через технічні зміни російських дронів. Зокрема, окупанти дедалі частіше оснащують безпілотники реактивними двигунами, які збільшують швидкість польоту.
«Дрони “Герань” дедалі частіше мають реактивні двигуни, тому вони стали швидшими. Але ми розвиваємо нашу тактику. Як саме, має залишитися таємницею», – розповіла льотчиця.
Військовослужбовиця не розкрила подробиць нових методів перехоплення.
Польоти на висоті 10–15 метрів
18-та бригада армійської авіації виконує не лише завдання з протидії ударним безпілотникам. Її екіпажі також забезпечують постачання наземних підрозділів і підтримують військових безпосередньо на лінії зіткнення.
Для ураження наземних цілей вертольоти використовують ракети з дальністю до 8 км. За словами Катерини, така підтримка особливо потрібна за несприятливих погодних умов, коли застосування бойових безпілотників ускладнене.
Поблизу фронту екіпажі ретельно планують маршрути польотів через загрозу виявлення російськими засобами розвідки та ураження ворожими дронами. Катерина пояснила, що під час виконання бойових завдань вертольоти можуть летіти лише за 10–15 м над землею. Пілоти також використовують особливості місцевості, зокрема лісосмуги, щоб приховати силует машини.
«Що нижче ми летимо, то безпечніше від радіолокаційної розвідки, особливо під час завдань на фронті», – пояснила військовослужбовиця.
Українські вертольоти потребують заміни
У репортажі loyal окрему увагу приділено стану української армійської авіації. Тривала війна збільшує навантаження на вертолітний парк, а можливості ремонту машин обмежені.
Мі-8, на якому літає Катерина, належить до радянської розробки, серійне виробництво якої розпочалося 1965 року. За інформацією німецького видання, після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році українські військові втратили можливість відправляти вертольоти на ремонт до РФ. Через це частину машин розбирають на запчастини, щоб підтримувати в робочому стані інші.
Командувач армійської авіації бригадний генерал Павло Бардаков хотів би зробити американські Black Hawk новим стандартом для Сухопутних військ. За даними loyal, Україна має дві такі машини, однак вони перебувають на озброєнні військової розвідки та використовуються для спеціальних операцій.
Окремо видання згадує про передачу Україні шести списаних вертольотів Sea King від німецького Бундесверу для потреб військово-морських сил. У вересні 2026 року коаліція спроможностей повітряних сил визначила гвинтокрилу авіацію одним із пріоритетів. Водночас конкретних проєктів її переоснащення на момент публікації матеріалу не оголосили.
Ще одна проблема – майбутня нестача військових льотчиків. За словами прессекретаря 18-ї бригади, нині підрозділ не має серйозних труднощів із набором персоналу. Навчальні місця в авіаційному закладі в Харкові заповнені. До війська також повернулися випускники цивільних авіакомпаній. Водночас у бригаді очікують, що згодом молодих фахівців може бракувати через невелику кількість молоді, яка хоче служити у війську.
Як Катерина прийшла у військову авіацію
Інтерес до вертольотів у Катерини з’явився ще в дитинстві. Її батько також був військовим і вперше познайомив доньку з військовою авіацією під час ознайомчого польоту на вертольоті.
Після закінчення школи дівчина вирішила спробувати себе в професії пілотеси. У 2019 році вона склала вступні іспити до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.
Під час навчання Катерину підтримувала інструкторка з льотної підготовки. Вона була єдиною жінкою-пілотесою серед викладачів, тоді як інші військовослужбовиці в навчальному закладі працювали за іншими напрямами.
До 18-ї бригади армійської авіації Катерина приєдналася у 2023 році. Бойові завдання почала виконувати у вересні 2024-го. У травні 2025 року «Главком» уже розповідав про льотчицю: на той момент вона мала понад 30 бойових вильотів.
Що Катерина думає про службу жінок у війську
Військовослужбовиця також розповіла німецьким журналістам про ставлення до жінок у військовому колективі. За її словами, спочатку вона стикалася з недоречними коментарями щодо зовнішності. Згодом чоловіки в підрозділі звикли до її присутності.
Катерина не вимагала особливого ставлення, а доводила професійність самостійною роботою. Вона також згадала, що під час навчання важливу роль відіграла підтримка інструкторки, яка заохотила її продовжувати льотну кар’єру.
Льотчиця вважає, що нині молоді жінки мають хороші можливості для просування у війську. Через потребу швидше передавати відповідальність молодшим військовослужбовцям вони можуть раніше отримувати керівні посади.
«Моя порада молодим жінкам: зараз, під час війни, найкращий час для просування. Адже молоді люди змушені швидше брати на себе відповідальність. У нас уже більше жінок-командирок, ніж раніше», – сказала Катерина.
За даними Міністерства оборони України, які наводить loyal, на початку 2026 року у військовій системі України налічувалося 78 тис. жінок. Із них 55 тис. безпосередньо проходили військову службу, решта працювали на цивільних посадах, зокрема в адміністративних підрозділах. Двома роками раніше загальна кількість жінок становила 68 тис., зокрема 48 тис. військовослужбовиць.
Нагадаємо, армійська авіація України використовує вертольоти не лише для підтримки наземних військ, а й для боротьби з російськими ударними безпілотниками. Раніше «Главком» у матеріалі «Авіаційна мобілізація: як спортивні льотчики збивають «шахеди» розповідав, як екіпажі вертольотів долучилися до перехоплення російських дронів. Командувач армійської авіації Павло Бардаков тоді наголошував на потребі оновлення парку техніки.
