Українських школярів планують масово залучати до практичних екскурсій на реальні підприємства та заводи, щоб продемонструвати їм можливості успішної кар’єри та самореалізації в Україні. Про розвиток оновленої системи профорієнтації, підготовку кар’єрних радників та плани щодо впровадження ініціативи в українських школах представники Міністерства освіти і науки розповіли на національному форумі «Майбутнє, яке обираємо ми», де побував кореспондент «Главкома».
Очільник відомства Андрій Бутенко наголосив, що профорієнтація школярів має бути системним і постійним процесом, а не одноразовим заходом наприкінці навчального року. За його словами, учні мають регулярно зустрічатися з роботодавцями, відвідувати виробництва та на практиці знайомитися з різними професіями.
«Консультування має бути системним, це всім очевидно. Це не може бути раз на рік, в кінці семестру прийшли, зрізали, ким хочеш стати. Тим – то тим, то молодці, ми провели. Так не буде працювати», – сказав Бутенко.
Міністр пояснив, що школа не може самостійно дати дитині повне уявлення про сучасний світ професій, оскільки він швидко змінюється під впливом війни, технологій та трансформації місцевого ринку праці. Для міністерства критично важливо, щоб учень спершу спробував елементи професії у шкільній лабораторії, а потім побачив її практичне застосування безпосередньо на підприємстві, розуміючи зв’язок між шкільною фізикою чи хімією та реальним виробництвом.
Бутенко навів результати першого року національного пілотування цієї системи, яке вже охопило понад 161 тис. учнів. У проєкті взяли участь понад 500 територіальних громад, відбулося понад 3400 екскурсій на підприємства із залученням близько 3 тис. роботодавців. Наступним кроком МОН стане національне впровадження реформи, яка охопить близько 300 тис. учнів 8–9 класів.
Спільно з ЮНІСЕФ планують підготувати ще 2 тисячі кар’єрних радників та освітніх консультантів для академічних ліцеїв. Водночас міністр підкреслив, що профорієнтація не має бути винятково їхньою відповідальністю – до цього процесу повинен долучитися весь педагогічний колектив, щоб співпраця школи та місцевого бізнесу була гармонійною та постійною.
У МОН пов’язують розвиток масштабних екскурсій на підприємства з необхідністю показувати школярам можливості професійної реалізації всередині країни. За даними досліджень, наразі 19% українських школярів планують у майбутньому жити та працювати за кордоном.
Заступник міністра освіти і науки Дмитро Завгородній заявив, що частина учнів не продовжує навчання після дев’ятого класу або не вступає до українських університетів. За його словами, тенденція існувала ще до повномасштабного вторгнення, однак після 2022 року посилилася.
«Він якраз і спрямований на те, щоб діти краще розуміли, які можливості в подальшому є у них в Україні», – пояснив Завгородній, говорячи про профорієнтаційний проєкт.
Він додав, що серед причин, через які молодь розглядає переїзд за кордон, є не лише безпекові чинники, а й можливість самореалізації, цікава робота та перспективний професійний шлях. Тому школярам показують українські підприємства, можливості працевлаштування та перспективи професійної й фахової передвищої освіти.
До слова, заступник міністра освіти і науки Дмитро Завгородній розповів, що в Україні понад 15 тис. потенційних кар’єрних радників проходять спеціальне навчання для проведення профорієнтації серед школярів. Проєкт спрямований на те, щоб ознайомити учнів із можливостями професійної реалізації та дефіцитними спеціальностями, яких найбільше потребує економіка.
Загалом у МОН планують масштабно впровадити професійний стандарт кар’єрного радника, щоб у перспективі ця посада стала офіційною частиною типового штатного розпису шкіл.
