Поточна система визначення критично важливих підприємств в аграрному секторі базується на недосконалих критеріях, через що виникають суттєві диспропорції. Про це йдеться в матеріалі «Главкома» «Село без людей, поля без працівників? Чому аграрії б’ють на сполох через нові правила бронювання», присвяченому змінам у правилах бронювання працівників агропідприємств.
За словами юриста-дорадника Руслана Сокола, масштаб діяльності компанії не є достатнім показником її критичної важливості. Він наголошує, що підприємство може обробляти великі площі землі та мати значні обороти, однак це не гарантує пропорційного наповнення державного чи місцевих бюджетів.
«Можна обробляти значні площі землі, мати великі обороти та водночас не забезпечувати пропорційного наповнення державного і місцевих бюджетів. Окремі великі аграрні холдинги працюють за моделлю, де експортні операції та відшкодування ПДВ суттєво впливають на обсяг податків, що фактично залишаються в бюджетній системі. Натомість середні та навіть невеликі підприємства часто забезпечують значні надходження податку на доходи фізичних осіб, військового збору та Єдиного соціального внеску, утримують робочі місця безпосередньо в громадах і є важливими для місцевої економіки. І саме ПДФО та військовий збір безпосередньо впливають на фінансову спроможність територіальних громад», – каже він.
Окремо юрист звернув увагу на практику попередніх років, коли додаткові критерії, запроваджені окремими обласними військовими адміністраціями, призводили до дисбалансу. За його словами, у деяких випадках перевагу отримували господарства з невеликим земельним банком, але непропорційно великою кількістю працівників. Такий підхід також викликає сумніви щодо об’єктивності оцінки, адже чисельність персоналу сама по собі не визначає економічне значення підприємства.
Нагадаємо, «Главком» у матеріалі «Село без людей, поля без працівників? Чому аграрії б’ють на сполох через нові правила бронювання» повідомляв, що нові критерії визначення критично важливих підприємств можуть суттєво ускладнити бронювання працівників для малого та середнього агробізнесу. Аграрії попереджають, що підвищення вимог до земельного банку, кількості працівників та інші регіональні критерії, запропоновані обласними військовими адміністраціями, можуть залишити господарства без необхідних кадрів у розпал польових робіт.
