В Україні розробили та запровадили механізм фіксації порушень права збройних конфліктів, збереження відповідної інформації та її передачі правоохоронним органам. За перші три місяці роботи системи вже задокументовано 7646 ймовірних порушень. Про це розповідає «Главком» із посиланням на Головне управління Військової служби правопорядку у ЗСУ.
Які злочини вдалося зафіксувати
Механізм розробило Управління документування порушень права збройних конфліктів, вчинених в умовах бойових дій, Головного управління ВСП у ЗСУ. Його робота ґрунтується, зокрема, на положеннях міжнародного гуманітарного права та міжнародних договорах України.
Під час відряджень до угруповань військ уздовж лінії фронту група Управління під керівництвом заступника начальника ВСП Гюндуза Мамедова перевірила роботу механізму безпосередньо в бойових умовах. Зокрема, оцінювали його впровадження у військових підрозділах, доступність у районах бойових дій, зрозумілість алгоритму для військовослужбовців та проблеми, які виникають під час застосування.
За три місяці вдалося задокументувати:
- щонайменше 1640 нападів на цивільні об’єкти;
- 598 випадків убивств цивільних та спрямування нападів на цивільне населення;
- 34 випадки позасудових страт комбатантів, які здалися;
- 26 випадків застосування заборонених засобів і методів ведення війни.
Також зафіксовано випадки катування або нелюдського поводження з цивільними та військовополоненими, знищення і привласнення майна без військової необхідності, використання цивільних як «живих щитів» та інші ймовірні порушення.
Докази збирають безпосередньо з поля бою
Унікальність механізму полягає в можливості отримувати та зберігати інформацію безпосередньо з лінії зіткнення, куди слідчі та прокурори не завжди мають доступ.
Йдеться про цифрові сліди сучасної війни – фото- та відеоматеріали, дані з БпЛА, супутників, інших технічних засобів та електронних систем, а також розвідувальну й іншу цифрову інформацію. Частина таких даних може бути втрачена, видалена або перезаписана, тому їх важливо своєчасно зафіксувати, зберегти та передати правоохоронцям із дотриманням Chain of Custody – ланцюга зберігання доказів.
Водночас військовослужбовці не повинні підміняти слідчих, спеціально шукати докази чи відволікатися від виконання бойових завдань. Якщо під час виконання своїх безпосередніх обов’язків військовий отримує або бачить інформацію, яка потенційно може мати доказове значення, він має розуміти, як її правильно зафіксувати, зберегти та кому передати.
Механізм планують спростити
Перевірка системи в реальних бойових умовах дала змогу визначити, які її елементи потребують вдосконалення. Наступним завданням є відмова від процедур і документів, які не працюють на практиці, усунення зайвої бюрократії та максимальне спрощення алгоритму дій для військових.
Окремо опрацьовується питання мотивації підрозділів. Одним із можливих інструментів може стати включення документування до системи «єБалів». Наразі ця пропозиція перебуває на етапі опрацювання.
У ВСП наголошують, що механізм має бути зрозумілим для військовослужбовця навіть у бойових умовах: він повинен чітко знати, що зафіксувати, як зберегти інформацію та кому її передати. Надалі це може визначати, чи стане первинна інформація доказом у кримінальному провадженні та чи допоможе встановити відповідальних за міжнародні злочини.
Нагадаємо, раніше «Главком» писав, що у Гомельській області Білорусі поблизу кордону з Україною будують новий військовий полігон із залізничною інфраструктурою для приймання військових ешелонів та розвантаження колісної й гусеничної техніки.
