26 червня Україна та світ відзначають День кримськотатарського прапора – небесно-блакитного полотнища із золотою тамгою, шлях якого пролягає від заборони й депортації цілого народу до сучасної окупації Криму. «Главком» розповідає історію свята.
Тарак-тамга: герб з кількома прочитаннями
Кримськотатарський прапор – небесно-блакитне полотнище із золотим знаком у верхньому лівому куті біля древка. Блакитний колір традиційний для тюркських народів і символізує чистоту, свободу та безкрає небо, а також пов’язаний з давнім тенгріанським віруванням. Сам символ – тарак-тамга, або герб-гребінь, – родовий знак династії Ґіреїв, засновників Кримського ханства. Однозначного пояснення його походження немає: дослідники бачать у тамзі і чаші терезів справедливої влади, і схематичне зображення сокола чи орла в небі, і символ єдності трьох родів, що походять від трьох братів. Існує версія про спадковість знака від Чингізидів, є й сарматська гіпотеза, що пов’язує тамгу з гербом Боспорського царства. Дослівно «тарак» означає гребінь, тому частина дослідників трактує тамгу буквально – за формою предмета. Окремо обговорюють і гіпотетичний зв’язок із українським тризубом, хоча історики наголошують: попри зовнішню схожість, ці два символи мають різне походження. Є й тотемістична версія, за якою прообразом знака могли бути сакральні піктограми, зброя чи родові тотемні тварини часів родоплемінного устрою.
Курултай 1917-го і заборона 1929-го
Сучасний прапор уперше затвердив І Курултай кримськотатарського народу, що зібрався в грудні 1917 року в Бахчисараї після Лютневої революції. Відтоді блакитне полотнище стало важливим символом ідентичності кримських татар. Утім у 1929 році радянська влада проголосила прапор «буржуазно-націоналістичним» і заборонила його використання, а після депортації 1944 року навіть зберігання символіки розглядалося як злочин проти радянської системи.
Сталінська депортація: смерть на колесах
11 травня 1944 року Сталін підписав постанову Державного комітету оборони СРСР №5859сс про виселення всіх кримських татар з півострова. Операцію проводили війська НКВС: на збори родинам давали лише кілька хвилин. Депортація розпочалася рано-вранці 18 травня, а в окремих районах – ще ввечері 17 травня, і тривала до 20 травня. До неї залучили близько 32 тисяч співробітників НКВС, а офіційно виселили понад 191 тисячу осіб – переважно жінок, дітей і людей похилого віку. У місцях спецпоселень, за різними оцінками, померли від 20 до 46% депортованих. Уцілілі вважалися засланими навічно й не мали права повертатися до Криму під загрозою каторги, а масова репатріація почалася лише 1989 року.
Відродження 1991-го
Статус національного символу блакитному полотнищу повернув ІІ Курултай, перша сесія якого відбулася в Сімферополі 26–30 червня 1991 року, – через 74 роки після першого затвердження. Саме свято – День прапора – заснували значно пізніше: 29 серпня 2010 року V Курултай кримськотатарського народу за ініціативи Кримського молодіжного центру та інших молодіжних організацій ухвалив рішення відзначати його щороку 26 червня – у день відкриття ІІ Курултаю.
Окупація Криму: прапор як привід для переслідування
Після незаконної анексії Криму у 2014 році окупаційна влада повернулася до радянських практик тиску. У 2016 році так званий «верховний суд» Криму визнав Меджліс кримськотатарського народу екстремістською організацією і заборонив його діяльність, що поставило під загрозу кримінального переслідування будь-якого кримського татарина, причетного до органів національного самоврядування. Лідерам руху Мустафі Джемілєву та Рефату Чубарову заборонили в’їзд до Криму, а заступника голови Меджлісу Ахтема Чийгоза заарештували у 2015 році у сфабрикованій «справі 26 лютого».
Демонстрація прапора в Криму нині карається штрафами й адміністративними арештами, а помешкання, де вивішено стяг, окупанти фотографують для подальшого тиску на власників. Як наслідок, близько 80% політв’язнів, утримуваних Росією на півострові, – кримські татари.
Боротьба за ідентичність триває
Попри репресії, кримськотатарська спільнота продовжує відновлювати елементи власної ідентичності й на материковій Україні. Так, Кабінет міністрів затвердив новий правопис кримськотатарської мови на основі латиниці, схвалений Національною комісією з кримськотатарської мови. Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров щороку звертається до співвітчизників з нагоди Дня прапора та традиційно завершує звернення словами:
«Слава кримськотатарському народу!
Слава Україні!» – Чубаров.
Нагадаємо, Україна щороку 18 травня вшановує пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу – саме в цей день 1944 року розпочалася насильницька депортація з Криму.
