Столиця країни-агресорки РФ та Московська область зазнали чергової масштабної атаки ударних безпілотників. Протягом доби 14 липня 2026 року в напрямку Московського регіону було спрямовано близько 340 дронів. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Telegram-канал мера Москви Сергія Собяніна.
За твердженням московського мера, Москву протягом декількох годин атакували 340 українських дронів, однак більшість із них були перехоплені російськими засобами протиповітряної оборони ще «на дальніх підступах» до столиці. Водночас безпосередньо на підльоті до російської столиці, як стверджує міський голова, було ліквідовано понад 50 літальних апаратів.
Незалежного підтвердження цих даних наразі немає, а українська сторона офіційно не коментувала заяви російської влади щодо кількості безпілотників, які нібито атакували Московський регіон.
Водночас варто зазначити, що останнім часом атаки безпілотників на територію Росії, зокрема в напрямку Москви, стали регулярними. Зокрема, 13 липня Собянін повідомляв про 350 безпілотників, що летіли у напрямку Москви, а тижнем раніше – понад 430 дронів, що призводило до закриття ключових московських аеропортів.
При цьому, попри звіти влади про «успішну роботу ППО», у підмосковних населених пунктах 13 липня було зафіксовано руйнування та постраждалих через падіння уламків та прямі влучання.
Так, за словами губернатора Московської області Андрія Воробйова, у селищі Піонерський поблизу Істри внаслідок падіння українського безпілотника загинули троє людей, ще троє дістали поранення. Воробйов також повідомляв, що після атаки в Піонерському загорілися п’ять приватних будинків. Ще два житлові будинки зазнали пошкоджень у селі Бабкіно, розташованому неподалік Істри.
А от у місті Солнечногорськ, за даними російської влади, безпілотник влучив у багатоквартирний житловий будинок. Унаслідок цього постраждали двоє людей, було пошкоджено фасад будівлі та вибито вікна. Крім того, у Можайську повідомляють про пошкодження багатоквартирного будинку: ударом було пошкоджено карниз, а також вибито вікна.
Стратегічний контекст повітряної кампанії
Сили оборони України методично нарощують інтенсивність ударів по стратегічних тилових об’єктах на території Росії. Головними цілями українських дальніх засобів ураження є підприємства нафтопереробної промисловості, військові аеродроми та логістичні центри, які забезпечують російське окупаційне угруповання.
Зокрема, 14 липня Генштаб ЗСУ офіційно підтвердив успішне ураження нафтохімічного комплексу «Салаватнефтеоргсинтез» у Башкортостані (Урал) та Афіпського НПЗ у Краснодарському краї. Подібні систематичні удари вже спричинили локальний дефіцит автомобільного пального на внутрішньому ринку Росії.
Раніше Президент України Володимир Зеленський наголошував, що перенесення бойових дій на територію ворога за допомогою далекобійних дронів є дієвим інструментом тиску на Кремль. За словами глави держави, коли керівництво РФ та мешканці Москви почнуть особисто відчувати війну, це змусить російські еліти шукати шляхи припинення агресії.
Нагадаємо, Володимир Путін публічно визнав наявність проблем із забезпеченням Росії пальним та заявив, що для тимчасово окупованого Криму створюють нову систему постачання нафтопродуктів. Раніше в РФ повідомляли про рекордне за два десятиліття падіння обсягів переробки нафти, обмеження експорту пального та перебої з його постачанням у низці регіонів.
