Росія, не досягнувши бажаного результату на полі бою, посилює атаки на українські міста, а західні країни не можуть і надалі залишатися осторонь. Як інформує «Главком», таку думку висловив оглядач Guardian Саймон Тісдалл.
За його словами, російські удари вже регулярно спрямовані по житлових будинках, школах, лікарнях, підприємствах та об’єктах інфраструктури, необхідних для нормального життя.
Хвилі денних атак балістичними ракетами та ударними безпілотниками по Києву та інших містах, як акцентує автор, призводять до руйнування розподільчих центрів супермаркетів, фармацевтичних і медичних підприємств, логістичних об’єктів та складів.
Це, як пише Тісдалл, уже позначається на цивільному населенні: зростає кількість жертв, виникають перебої з постачанням продовольства та інших необхідних товарів.
Особливо небезпечною ситуація може стати взимку. Росія, прогнозує оглядач, знову намагатиметься бити по системах водопостачання та енергетичній мережі України, залишаючи мільйони людей без електроенергії.
«Він радше вб’є всіх, ніж визнає, що програв», – так Тісдалл характеризує політику Володимира Путіна.
Путін все ще говорить про успіхи
За інформацією автора, цього тижня Путін заявив Дональду Трампу, що російська «спеціальна військова операція», яка триває вже п’ятий рік, нібито розвивається за планом.
Однак західні аналітики оцінюють ситуацію інакше. Тісдалл вважає, що Росія зазнає значних військових втрат, а російська влада одночасно стикається з дедалі більшим економічним та суспільним тиском усередині країни.
Попри це, Путін, на думку оглядача, може розраховувати на ще одну масштабну спробу зламати опір України.
На ситуацію впливає і політика Дональда Трампа. Тісдалл нагадує, що після тривалого періоду бездіяльності американський президент знову активізував контакти з Москвою: минулими вихідними до російської столиці прибули Джаред Кушнер і Стів Віткофф. Водночас вони вперше відвідали й Київ.
На тлі цього знову заговорили про можливість переговорів, тоді як російські атаки проти України продовжуються.
Україна стала вразливішою до ударів з повітря
Однією з головних причин нинішньої ситуації Тісдалл називає непослідовність американської політики.
На його думку, після початку повномасштабної війни адміністрація Джо Байдена підтримала Україну, однак надалі Київ фактично залишили сам на сам із необхідністю продовжувати боротьбу. За Трампа ситуація, вважає оглядач, стала ще складнішою.
Україна змогла зупинити російський наземний наступ і перенести частину бойових дій на територію РФ, однак водночас залишається надзвичайно вразливою до повітряних атак.
Тісдалл пов’язує це, зокрема, з рішеннями адміністрації Трампа щодо постачання озброєнь та можливості України виробляти перехоплювачі для систем Patriot. Європейські країни поки не змогли повністю компенсувати цей дефіцит.
Оглядач також критикує політику Трампа щодо Путіна та його ставлення до президента України Володимира Зеленського. На його думку, це послаблює український опір, європейську безпеку та перспективи швидкого завершення війни.
Українці втомилися від війни, але не готові просто віддати території
Тісдалл посилається на нещодавнє опитування, згідно з яким близько 60% українців виступають проти передачі Росії територій Донбасу. Водночас приблизно така сама частка респондентів готова підтримати припинення вогню за умови західних гарантій безпеки та фіксації нинішньої лінії фронту.
За словами автора, більшість росіян також хоче припинення війни. При цьому фінансові труднощі відчувають і Москва, і Київ, незважаючи на передбачену Європейським Союзом позику Україні на 100 млрд доларів.
«Очевидно, що угода можлива», – зазначає Тісдалл.
Водночас він вважає, що політичні лідери ігнорують суспільні настрої, а звичайні люди дедалі сильніше відчувають власне безсилля впливати на перебіг подій.
Відсутність дієвого мирного механізму
Тісдалл проводить паралелі між війнами в Україні, Газі та Ірані. На його думку, одним із факторів, що дозволяють таким конфліктам ставати затяжними, є відсутність незалежних і переконливих мирних процесів.
Він критикує підхід Трампа до російсько-української війни, стверджуючи, що президент США фактично став на бік Москви та не приділяв належної уваги питанню відповідальності Росії за початок війни.
Окремо автор згадує ситуацію на Близькому Сході, де, на його думку, особисті політичні інтереси лідерів також заважають досягненню домовленостей.
Тісдалл закликає створити незалежних мирних посередників із мандатом ООН, які могли б допомагати сторонам досягати домовленостей.
Війни стають нескінченними, коли правила перестають діяти
Ще однією причиною затяжних конфліктів автор називає нехтування міжнародним правом.
На його думку, неповага до принципів післявоєнного світового порядку – верховенства права, державного суверенітету та міжнародних механізмів контролю – створює умови, за яких війни можуть тривати без кінця.
Тісдалл нагадує про воєнні злочини, які, за його словами, були зафіксовані в Україні, зокрема в Бучі та Маріуполі, а також у Газі та Ірані.
Окремою проблемою він називає відсутність повного незалежного висвітлення бойових дій. Обмеження доступу міжнародних журналістів до Гази, обмежене розкриття інформації США щодо операцій проти Ірану та російська цензура інформації про війну в Україні, на думку автора, перешкоджають суспільству отримувати повну картину подій.
«Публічне невігластво сприяє зловживанням і продовжує конфлікти», – пише Тісдалл.
НАТО має діяти активніше
На думку оглядача Guardian, затяжні війни значною мірою є результатом дій політичних лідерів, які переоцінюють власні можливості, недооцінюють противника, відкидають мирні альтернативи, не визнають помилок і не хочуть брати на себе відповідальність.
Водночас автор наголошує, що Україна не може чекати.
«Західні демократії не можуть сидіти склавши руки, поки кількість жертв серед цивільного населення внаслідок варварських атак Москви щодня зростає», – зазначає він.
Тісдалл закликає НАТО перейти до активнішої позиції, чітко заявити, що нові воєнні злочини не залишатимуться без відповіді, а також погрожувати ударами з повітря по російських об’єктах запуску ракет і безпілотників.
На його думку, це необхідно зробити до того, як російська «вічна війна» остаточно перетвориться на війну, яка загрожуватиме вже всім.
Раніше керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що наступний раунд переговорів щодо миру у тристоронньому форматі за участю України, США та Росії планують провести у жовтні 2026 року.
Напередодні спеціальний посланець президента США Джаред Кушнер заявив, що американська сторона продовжує працювати над пошуком рішення для завершення війни Росії проти України. За його словами, нині важливо налагодити взаєморозуміння між Києвом і Москвою, а конкретні результати переговорів поки зарано оцінювати.
Про обговорення безпекових та економічних гарантій, а також плану процвітання раніше повідомляв і президент Володимир Зеленський після зустрічі з Кушнером та спецпосланцем США Стівом Віткоффом у Києві 6 вересня. Тоді Зеленський також назвав територіальне питання одним із ключових і наголосив, що складні питання такого рівня мають вирішуватися лідерами держав.
Кушнер і Віткофф відвідали Київ після зустрічі з Володимиром Путіним у Москві. Американські представники намагаються відновити переговорний процес між Україною та Росією, який тривалий час залишається без суттєвого прориву.
