Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Руслана Ганущака.
11 січня 2025 року Руслан Ганущак виконував бойове завдання на території Курської області РФ. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на платформу пам’яті «Меморіал».
Старший сержант Руслан Ганущак народився 14 квітня 1970 року в Івано-Франківську. Навчався у Чернівецькому державному університеті (на 2026 рік – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича). Працював відеооператором на телебаченні, фотографував, любив майструвати, ремонтувати автівки. Захоплювався велопрогулянками та подорожами на джипах, скелелазінням.
Руслан був учасником Революції Гідності та документував події того часу. У серпні 2014 року добровільно приєднався до батальйону спеціального призначення «Азов», де увійшов до складу пресслужби. У цей період отримав псевдо Остап – на честь імені, яке йому подобалося. За час перебування у війську зняв багато фото- та відео матеріалів про перебіг бойових дій та створив кілька документальних стрічок.
Після повномасштабного російського вторгнення продовжив працювати оператором і воєнним кореспондентом, а згодом долучився до лав 92-ї окремої механізованої бригади, яку в 2023-му році перейменували на 92-гу окрему штурмову бригаду імені кошового отамана Івана Сірка. Тоді отримав псевдо Фотограф, а друзі також називали його Чугайстер.
«Руслан найбільше любив свободу та сім’ю. Полюбляв каву та морозиво і обожнював Карпати», – розповіла дружина Олександра Кодак.
11 січня 2025 року Руслан Ганущак виконував бойове завдання на території Курської області РФ. У районі хутора Микільський у службовий автомобіль влучив ворожий FPV-дрон. Захисникові було 54 роки.
Поховали оборонця у селищі Чукалівка Івано-Франківської області.
У нього залишилися дружина Олександра та дочка Ірина.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо пам’ять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.
