Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Олександра Бутенка.
28 липня 2026 року під час виконання бойового завдання в Добропіллі Донецької області Олександр Бутенко отримав поранення, несумісні з життям. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на в.о. Ірпінського міського голови – секретаря ради Анжелу Макеєву.
Олександр Бутенко народився 16 березня 1986 року в Запоріжжі. Там минули його дитячі роки, він здобув освіту та розпочав професійний шлях. Із юності захоплювався музикою, грав на барабанах у власному гурті, а також любив конструювання.
Після навчання працював на підприємстві «АІК-ЕКО» у Запоріжжі, а у 2016 році переїхав до Києва, де продовжив кар’єру у французькій компанії, що працювала у сфері промислового обладнання.
Під час повномасштабної війни Олександр познайомився зі своєю майбутньою дружиною та переїхав до Ірпеня. У грудні 2024 року він вступив до лав Національної гвардії України. Служив у військовій частині 3018 у Гостомелі на посаді солдата взводу протитанкових керованих ракет.
У червні 2026 року Олександр одружився. Подружжя мріяло про власний дім, дітей і спільне майбутнє, однак війна обірвала ці плани.
28 липня 2026 року під час виконання бойового завдання в Добропіллі Донецької області Олександр Бутенко отримав поранення, несумісні з життям.
«Усі, хто знав Олександра, запам’ятають його щирою, працьовитою та доброю людиною. Він був справжнім воїном, людиною незламної честі та совісті», – зазначила Анжела Макеєва.
Поховали захисника 5 серпня: на Ірпінському кладовищі (вул. Університетська).
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.
