Біотехнології та біомедична інженерія користуються високим попитом серед вступників, тому не входять до переліку спеціальностей особливої підтримки, адже кількість бажаючих навчатися там доволі висока. Про це йдеться у матеріалі «Главкома» «Бідна «цариця наук». Вступ-2026: чому молодь ігнорує точні науки і до чого це веде».
За її словами, біотехнології є одним із STEM-напрямів, які успішно розвиваються в українській вищій освіті та мають попит серед молоді. Конкурс на цю спеціальність у середньому становить чотири претенденти на одне місце.
«Біотехнології, біомедична інженерія не входять до переліку спеціальностей особливої підтримки, бо вони і без додаткових стимулів користуються високим попитом у вступників», – зазначила Сегол. Вона називає ці напрями кон’юнктурними спеціальностями. За її словами, вступники обирають їх не лише через перспективність, а й тому, що бачать можливість у майбутньому отримати хорошу посаду та високу зарплату.
«Я б їх назвала кон’юнктурними спеціальностями. Діти туди йдуть, бо це не тільки спеціальності майбутнього, а ще й ті, в яких молода людина бачить себе надалі – будемо відвертими – на хорошій посаді з хорошою зарплатнею», – пояснила вона.
Водночас частина інших STEM-напрямів поки не має такого попиту. Авіаційний університет разом із Національною академією наук України розвиває окремі освітні програми, зокрема з прикладної фізики, прикладної математики та спеціальностей біологічного напрямку. Однак, за словами Сегол, на них вступає мало студентів.
«А це ті науки, які формуватимуть майбутнє. Наноматеріали, органічна хімія, водоочищення – це все буде надзвичайно важливим у відбудові держави, потрібні будуть фахівці», – наголосила вона. Водночас біотехнології мають в Україні сильну академічну базу. Університети відкривають нові освітні програми, пов’язані з цим напрямом.
Про рівень студентів у цій галузі також розповів академік Сергій Дзядевич, заступник директора Інституту молекулярної біології і генетики НАН України. Він багато років викладає спецкурс із біоелектроніки та біомолекулярної електроніки в Інституті високих технологій Київського університету імені Тараса Шевченка.
За словами Дзядевича, рівень знань студентів на старших курсах нині високий. Він зазначає, що приблизно 15 років тому, коли цю спеціальність лише починали викладати в українських вишах, рівень підготовки студентів був значно нижчим.
Отже, результати вступної кампанії-2026 показують різний інтерес молоді до STEM-напрямів: біотехнології та біомедична інженерія мають високий попит, тоді як прикладна фізика, прикладна математика та деякі біологічні спеціальності поки залишаються менш популярними.
Варто нагадати, що цьогоріч у виші подалася рекордна за останні шість років кількість вступників. Про особливості нового навчального року та головні інтереси студентів можна почитати на нашому матеріалі, присвяченому особливостям Вступу-2026.
