Національне антикорупційне бюро України за десять років роботи суттєво посилило свою роль у системі державної влади. Розслідування відомства дедалі частіше стосуються чинних високопосадовців та мають кадрові наслідки. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Financial Times.
Одним з останніх таких випадків видання називає відставку генерального прокурора Руслана Кравченка після розслідування щодо ймовірної схеми захисту шахрайських колцентрів.
Перед його відставкою антикорупційні органи оприлюднили близько 35 хвилин записів розмов та інших матеріалів. За версією слідства, високопоставлений співробітник Офісу генерального прокурора міг забезпечувати захист колцентрів від правоохоронців.
Кравченко не був обвинувачений у цій справі та заперечував причетність до ймовірної схеми. Свою відставку він пояснив небажанням допустити використання посади генерального прокурора в політичному протистоянні.
Financial Times зазначає, що НАБУ створили у 2015 році в межах антикорупційних реформ. Спочатку бюро мало обмежені ресурси та переважно розслідувало вже скоєні правопорушення. Згодом детективи почали працювати зі справами, фігурантами яких залишалися чинні посадовці.
Керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов повідомив виданню, що за час роботи бюро розслідувало діяльність понад 60 народних депутатів.
Після початку повномасштабного російського вторгнення одним із напрямів роботи антикорупційних органів стали державні витрати на оборону. Детективи розслідували ймовірні порушення під час закупівель продуктів, забезпечення військовослужбовців житлом, придбання безпілотників та броні для танків.
За даними FT, протягом останнього періоду розслідування НАБУ сприяли відставкам або звільненню двох членів Кабінету Міністрів, високопоставленого радника президента та колишнього керівника Офісу президента. Фігуранти відповідних справ заперечували неправомірні дії.
Окремим напрямом стали розслідування контрактів на будівництво фортифікаційних споруд для захисту енергетичної інфраструктури. Антикорупційні органи перевіряли ймовірні відкати під час укладання відповідних угод. Політична криза навколо цих справ супроводжувалася кадровими рішеннями щодо міністрів енергетики та юстиції.
Financial Times також згадує колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Детективи проводили щодо нього слідчі дії, після чого він отримав статус підозрюваного у справі про ймовірне відмивання коштів. За версією антикорупційних органів, йдеться про легалізацію 460 млн грн через елітне будівництво поблизу Києва. Єрмак заперечує висунуті проти нього підозри.
Видання звертає увагу і на спробу обмежити незалежність НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури минулого року. Ухвалені тоді законодавчі зміни спричинили протести в Україні та критику з боку західних партнерів. Згодом влада відмовилася від цих змін.
Водночас протистояння між НАБУ та іншими правоохоронними структурами зберігається. Окремі народні депутати звинувачують бюро в політизації кримінальних проваджень та впливі на політичні процеси. У НАБУ такі звинувачення відкидають.
Financial Times зазначає, що незалежність антикорупційних органів стала одним із механізмів контролю за діяльністю представників української політичної еліти під час повномасштабної війни.
Нагадаємо, Вищий антикорупційний суд заарештував Єлизавету Івахненко, яка фігурує в матеріалах операції «Карфаген» під псевдонімом «Муза». Суд визначив їй альтернативу у вигляді 20 млн грн застави.
Також ВАКС також відправив під варту Сергія Кропиву, відомого у матеріалах слідства як «Канцлер», із можливістю внесення 120 млн грн застави. Загалом НАБУ та САП заявили про викриття п’ятьох учасників злочинної організації, які, за версією слідства, отримували неправомірну вигоду за невтручання у діяльність мережі шахрайських кол-центрів та легалізували понад 42 млн грн.
