Система освіти в Україні має підлаштуватися під тренд на масове використання штучного інтелекту серед школярів, а не намагатися заборонити дітям застосовувати сучасні технології. Одним із варіантів, як співіснувати з ШІ, можуть стати завдання, які показуватимуть, як саме учні спілкувалися з чатботом, щоб досягнути результату. Таку думку висловив президент Київської школи економіки (KSE) Тимофій Милованов на форумі «15 фізиків: зворотний відлік», присвяченому презентації результатів PISA-2025, передає кореспондентка «Главкома».
Милованов вважає, що саме по собі використання ШІ ще не визначає ефективність навчання учня. Важливо, чи використовує школяр штучний інтелект як інструмент, чи повністю покладається на нього під час виконання завдань.
«Тут постає питання, як школярі використовують ШІ? Для co-creation (співтворчіть – «Главком») чи для когнітивної капітуляції? Я підозрюю, що для капітуляції. Але ж можна змінити цей підхід», – наголосив Милованов.
Як приклад він навів ситуацію на магістерській програмі KSE, про яку йому розповіла одна зі студенток. Під час блекаутів студенти виконували завдання за допомогою ChatGPT: завдання «згодовували» чатботу, а отриману відповідь – завантажували до електронної системи університету. Водночас викладачі використовували ChatGPT для оцінювання цих робіт. Таку модель президент KSE назвав «когнітивною капітуляцією», коли людина перестає думати самостійно.
Утім, за його словами, завдання освіти не в тому, щоб заборонити використання ШІ, а в тому, щоб змінити підхід до навчання та оцінювання. Розв’язанням проблеми, на думку Милованова, можуть стати такі завдання, які неможливо буде виконати штучним інтелектом.
У KSE, зокрема, під час відбору до школи штучного інтелекту вступникам запропонували проаналізувати статистику російських атак на Україну за допомогою ШІ. При цьому студенти мали подати не лише результат, а й показати, як саме вони взаємодіяли з чатботом. У підсумку оцінювався не стільки результат, скільки те, як людина формулювала завдання, перевіряла отримані дані, працювала з літературою та загалом критично використовувала ШІ. Частина дуже сильних кандидатів не пройшла відбір саме через те, що надмірно делегувала роботу штучному інтелекту.
Зазначимо, що, за результатами дослідження PISA-2025, 54% українських школярів використовують ШІ-чатботи для навчання щонайменше раз на тиждень.
Нагадаємо, українські 15-річні школярі взяли участь у PISA-2025 – міжнародному дослідженні якості освіти, яке перевіряє, як підлітки застосовують знання з математики, читання та природничих наук у реальних ситуаціях. За результатами PISA-2025, Україна отримала 448 балів із природничих наук, 431 бал із математики та 418 балів із читання. У всіх трьох сферах показники нижчі за середні результати країн ОЕСР (міжнародна міжурядова організація, що об’єднує 38 найбільш економічно розвинених країн світу задля координації економічної політики та розвитку вільних ринків): відповідно на 34, 32 та 43 бали. Цей розрив приблизно відповідає півтора року навчання з природничих наук і математики та двом рокам – із читання.
При цьому порівняно з PISA-2022 статистично значущих змін у жодній із трьох сфер не відбулося. Тобто після падіння результатів між 2018 і 2022 роками Україна не продемонструвала нового істотного погіршення, але й не повернулася до показників 2018 року.
