• Завантаження...
  • Завантаження...
  • Оновлено о 14:40
  • Завантаження...

Ексчлен ЦВК пояснив, чим небезпечні вибори під час війни

Проведення виборів в Україні під час воєнного стану з порушенням базових виборчих стандартів може призвести до невизнання їх результатів міжнародною спільнотою та суттєвого падіння підтримки держави на рівні ООН. Таку думку висловив колишній заступник голови Центральної виборчої комісії, експерт Центру політико-правових реформ Андрій Магера, повідомляє громадська ініціатива «Голка», інформує «Главком».

За словами Андрія Магери, вибори – це не лише день голосування, а повноцінна конкурентна кампанія, що триває 90 днів для президентських перегонів і 60 – для парламентських. Упродовж цього періоду виборці повинні мати можливість вільно формувати та висловлювати свою позицію без тиску, підкупу чи загрози життю. 

«Я дуже хотів би, щоб вибори відбулися. Влада, яка пересиджує свій строк, – як вода, що застоялася: починає гнити. Але вибори без дотримання принципів виборчого права – це Білорусь, Росія чи Північна Корея, а не вибори. Чи може український виборець вільно зробити свій вибір, коли над головою летить?», – каже Магера.

Ключові ризики, на які вказав Андрій Магера:

  • Питання легітимності та міжнародної підтримки. Експерт наголосив, що навіть за умов тривалої війни критично важливою є не формальна легальність процедури, а довіра до результатів. На його думку, у разі проведення неконкурентних виборів підтримка територіальної цілісності України на Генеральній асамблеї ООН може скоротитися зі 140 країн до 40.
  • Можливість втручання силових структур. Магера припустив, що під приводом протидії російському впливу популярного кандидата можуть усунути з перегонів, наприклад указом президента про втрату громадянства на підставі «оперативних даних про російський паспорт, без рішення суду.
  • Криза кворуму в Конституційному Суді. Магера також застерігає, що невдовзі може не залишитися органу, який дав би юридичну відповідь на питання про вибори й повноваження влади. Зараз у Конституційному суді 13 суддів із 18, а на початку 2027 року їх залишиться 11. Цього замало, щоб суд був повноважним. Кандидати, які пройшли конкурс за участі міжнародних експертів, досі не призначені: Рада не може набрати за них голосів, а президент не підписує укази щодо своєї квоти.

Водночас експерт переконаний, що зробити владу підзвітнішою можна і без змін до Конституції. Наприклад, дев’ять з 10 указів президента не посилаються на жодну норму Конституції. Склад РНБО за Конституцією формує президент, і змінити це під час воєнного стану неможливо. Але в законі про РНБО можна визначити критерії, за якими він це робить. Магера пропонує, щоб щонайменше половину членів РНБО становили посадовці, до призначення яких має стосунок парламент. Це ті, кого Рада призначає на посаду, наприклад прем’єр-міністр, члени Кабміну, голова СБУ чи голова Нацбанку. Або ті, на чиє призначення вона дає згоду, як-от генпрокурор. Так щонайменше половина складу РНБО залежатиме від парламенту.

Нагадаємо, Центральна виборча комісія пропонує розглянути незвичний формат організації голосування на повоєнних виборах – спеціальні автобуси, які виконуватимуть функцію мобільних виборчих дільниць. Механізм передбачає, що виборець заходитиме до автобуса через передні двері, отримуватиме бюлетень, заповнюватиме його у спеціальній кабінці, а виходитиме через задні двері.

Поділіться цією статтею!

«Мій рік одним словом». Світоліна курйозно «завалила» вірусний…

Нове підвищення залізничних тарифів зірве відновлення промислового виробництва…

Максим Бондарь

Максим Бондарь

Коментарі закриті.