Публікації педагогів у соціальних мережах можуть стати підставою для розірвання трудового договору навіть тоді, коли вони зроблені поза робочим часом. Водночас законодавство встановлює умови, за яких таке звільнення є правомірним. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на допис освітньої юристки Лілії Орел у Facebook.
Як приклад Лілія Орел навела справу № 128/2223/24, яку розглянув Верховний Суд. Вона стосується доцентки Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова, яка опинилася в центрі конфлікту зі студентами під час подій, пов’язаних із виборами представників студентства. Згодом на її особистій сторінці у Facebook з’явилися фотографії та відео студентів із підписами, які керівництво університету вважало образливими та принизливими. Зокрема, у публікаціях використовувалися вислови «комуняка» та «не менш зашкварений».
Університет розцінив таку поведінку як аморальний проступок, несумісний із продовженням педагогічної діяльності. У результаті викладачку звільнили на підставі пункту 3 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 41 КЗпП України трудовий договір може бути розірваний у разі вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, несумісного з продовженням цієї роботи.
Доцентка не погодилася зі звільненням та звернулася до суду. Суд визнав звільнення незаконним і постановив поновити її на роботі. Університет подав касаційну скаргу, однак 30 вересня 2026 року Верховний Суд залишив її без задоволення. Рішення попередніх судових інстанцій залишилися без змін.
За словами Лілії Орел, суди не заперечували, що окремі висловлювання викладачки були образливими та могли розцінюватися як аморальні. Проте не кожен аморальний проступок є достатньою підставою для звільнення педагога.
Юристка пояснила, що роботодавець повинен довести не лише факт відповідної поведінки, а й те, що за своїм характером та наслідками вона несумісна з подальшим виконанням виховних функцій. У цій справі суди дійшли висновку, що звільнення було непропорційним заходом. Крім того, належними доказами не було підтверджено обставин булінгу, на які посилався роботодавець.
Водночас, як наголошує юристка, закон не передбачає автоматичного звільнення педагога за кожен некоректний коментар у соціальних мережах. Особиста сторінка у Facebook не звільняє працівника від вимог професійної етики, однак роботодавець не може підміняти правові підстави звільнення власною суб’єктивною оцінкою поведінки працівника.
Навіть якщо висловлювання можна вважати аморальним, необхідно встановити, чи справді воно унеможливлює подальшу педагогічну діяльність.
«Аморальний проступок може бути вчинений не лише під час роботи, а й у позаробочий час. Тому аргумент «Це моя особиста сторінка, пишу що хочу» не завжди захистить педагога від юридичних наслідків. Однак і позиція керівника «Мені не подобається ваш коментар – ви звільнені» не відповідає вимогам трудового законодавства», – написала Лілія Орел.
Раніше «Главком» писав про конфлікт між учителькою математики та ученицею 10-го класу київської школи. Під час уроку школярка показала педагогині середній палець, після чого вчителька вивела її з класу та почала знімати на особистий телефон. За результатами службового розслідування педагогиня отримала догану, яку намагалася оскаржити в суді. Однак Деснянський районний суд Києва відмовив у задоволенні її позову, встановивши порушення вимог педагогічної етики та посадової інструкції.
