Автомобільна та залізнична частини Керченського мосту мають спільну конструкцію над фарватером, тому пошкодження однієї могло вплинути й на іншу. Попри це, залізнична частина переправи досі стоїть, хоча й із перекосом. Її конструкція та фундамент мають особливості, які могли допомогти витримати удари. Про це у коментарі «Главкому» зауважив військовий та інженер-технік Олег Дьорфлер.
За словами Дьорфлера, автомобільний і залізничний мости майже по всій довжині проходять окремо. Однак над фарватером (найбезпечніший і найглибший водний шлях, яким можуть вільно проходити судна – «Главком»), на двох опорах, вони розташовані на спільній залізобетонній плиті, яка з’єднує конструкції. Через це, коли одна частина руйнується, інша також зазнає навантаження.
«Під автодорогою опори залізобетонні, під залізницею – зі сталевим каркасом. Бетон кришиться, а сталь спершу гнеться. Можливо, тому залізнична частина й стоїть, хоч криво. Фундамент там серйозний: по 95 сталевих паль з бетонним серцем, до 66 метрів у ґрунт, частина похилих», – підкреслив інженер.
Дьорфлер додав, що такий фундамент складно вирвати з ґрунту, однак усі конструкції над ним могли бути ослаблені внаслідок ударів. Він також припускає, що вцілілу арку теоретично можна врятувати, якщо знайти точки опори, підперти конструкцію, убезпечити її та провести підсилення. Такий варіант може бути швидшим і дешевшим за будівництво нової.
«Але спершу треба підняти з дна ту, що вже впала, і обстежити опори під водою. Які там зсуви, без обстеження не скаже ніхто. А хто скаже – той вгадує. Запас міцності там був, тому і знадобилося стільки ударів. Але запас рахують на ціле, а не на криве. Гнати поїзди без повного обстеження може тільки повний дебіл. Тому не здивуюся, якщо в Москві так і накажуть», – наголосив фахівець.
Окремо експерт звернув увагу на військове значення переправи. За його словами, до перших українських ударів Керченським мостом проходило 42-46 залізничних складів зі зброєю на добу. Він вважає, що публічні заяви української сторони про відсутність інтересу до мосту могли бути частиною оперативної гри, покликаної переконати противника, що переправа не є ціллю.
Нагадаємо, керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», військовий моряк у відставці Павло Лакійчук зауважив, що після ударів по Кримському мосту Росія ризикує зіткнутися з масштабними проблемами із судноплавством між Азовським і Чорним морями. Уламки автомобільної арки можуть перекрити Керч-Єнікальський канал, а відновлення руху суден триватиме місяцями.
За словами фахівця, руйнування аркового прольоту є найсерйознішим наслідком останніх атак. Адже під конструкцією проходить основний судноплавний шлях, який сполучає Азовське море з Чорним.
