• Завантаження...
  • Завантаження...
  • Оновлено о 20:23
  • Завантаження...

«Борги дійсно є, але…» Терехов відповів критикам, які звинувачують його у доведенні Харкова до банкрутства

Міський голова Харкова Ігор Терехов визнав наявність багатомільярдних боргів комунальних підприємств перед постачальниками газу та електроенергії. Водночас він заявив, що держава також має значні фінансові зобов’язання перед містом. За розрахунками міської влади, на початку 2026 року заборгованість держави перед Харковом через невідшкодовану різницю в тарифах становила близько 17,5 млрд грн. Про це Терехов розповів в інтерв’ю «Главкому».

Мер пояснив, що для оцінки фінансового стану міста потрібно розрізняти кілька видів заборгованості: борги комунальних підприємств перед постачальниками енергоресурсів, заборгованість населення за комунальні послуги та кошти, які держава має компенсувати через різницю між встановленими тарифами та фактичною собівартістю послуг.

«Борги дійсно є, як зараз і майже у кожного міста та країни в цілому. Ніхто цього не приховує. Але для об’єктивної оцінки ситуації потрібно розділити різні види заборгованості. Є борги комунальних підприємств перед постачальниками газу та електроенергії. Є заборгованість населення за спожиті комунальні послуги, частина якої накопичувалася роками. І є невідшкодована державою різниця в тарифах, яка також безпосередньо впливає на фінансовий стан наших підприємств. І якщо звести баланс – скільки винен Харків і скільки заборгували місту, – то виявиться, що нам винні більше», – зазначив Терехов.

За словами міського голови, держава обмежила підвищення тарифів на тепло для населення, що, на його думку, є правильним рішенням під час війни. Водночас собівартість виробництва тепла зростає через подорожчання електроенергії, обладнання та ремонтів. Різницю між тарифом і фактичними витратами мають компенсувати з державного бюджету.

«За нашими розрахунками, ще на початку цього року така заборгованість перед Харковом становила близько 17,5 млрд грн. І коли підприємство не отримує цих коштів, воно, відповідно, не може в повному обсязі розрахуватися з постачальниками газу та інших ресурсів», – пояснив мер.

Окремою причиною фінансових труднощів комунальних підприємств Терехов назвав наслідки війни. За його словами, міські служби витрачають значні кошти на відновлення пошкоджених мереж, котелень і насосних станцій. Водночас частина споживачів виїхала з міста або втратила житло, а деякі мешканці не мають змоги погасити накопичені борги.

Попри це, наголосив міський голова, Харків не може припинити надання базових послуг населенню, зокрема постачання води й тепла до будинків, лікарень та шкіл.

Говорячи про вихід із ситуації, Терехов запропонував провести повне звіряння взаємних фінансових зобов’язань і визначити підтверджену суму різниці в тарифах, яку держава має компенсувати комунальним підприємствам. Після цього, за його словами, необхідно провести взаєморозрахунки, визначити залишок боргів і погодити графіки їх погашення.

Також мер запропонував розглянути можливість списання старої заборгованості населення, однак визнав, що для цього потрібні законодавчі зміни.

«Харків не відмовляється від своїх фінансових зобов’язань. Ми зацікавлені у прозорому та справедливому врегулюванні боргів. Але воно має враховувати реальні умови, в яких працюють комунальні підприємства під час війни, і не ставити під загрозу надання людям базових послуг», – підсумував Терехов.

Раніше в інтерв’ю Ігор Терехов уже пропонував уряду списати близько 10 млрд грн заборгованості харків’ян за житлово-комунальні послуги. За словами мера, ці борги накопичувалися з 2012 року. Загальна заборгованість у комунальній сфері міста тоді становила близько 44 млрд грн, із яких приблизно 10 млрд грн припадало на населення, а майже 31 млрд грн – на комунальні підприємства.

Поділіться цією статтею!

Кушнер назвав гарантію безпеки для України, яка влаштовує…

«Перевела дитину на онлайн, не через тривоги, а…

Максим Бондарь

Максим Бондарь

Коментарі закриті.