Лула да Сілва зробив у Бразилії неможливе: на тлі потужного геополітичного правого порядку денного, який США просувають у Латинській Америці за допомогою Мілея, переміг кандидат від право-лібертаріанських сил, друг Мілея та протеже Трампа – Флавіо Болсонару (його батько, колишній президент країни та особистий друг Трампа, за якого Бразилія отримала статус союзника США поза НАТО, досі перебуває у бразильській в’язниці).
Це потужний удар по формату доктрини Монро 2.0 – концепції Америки від Гренландії до Антарктиди.
І крах усіх прогнозів на цю тему.
Без Бразилії проєкт доктрини Монро 2.0 ставиться на паузу. Можливо, його продовжить Джей Ді Венс після 2028 року, якщо переможе на президентських виборах.
Або його взагалі не буде реалізовано, якщо у 2028 році у США переможуть демократи.
І це важливий геополітичний успіх Китаю та БРІКС.
Китай, найімовірніше, розпочне реалізацію найбільшого континентального проєкту – біокеанічного коридору, який з’єднає Тихий та Атлантичний океани.
Цей проєкт також з’єднає Китай з Африкою та Європою, оминаючи «вузькі місця» Індійського океану.
Такий собі проєкт «Антиколумб» або крок у противагу силовому атлантичному вектору Заходу.
Загалом напередодні саміту АТЕС у Китаї це найбільший успіх Сі.
На тлі відмови США підтримати Нетаньягу та атакувати Іран до виборів в Ізраїлі пазл для США складається вкрай несприятливо у короткостроковій перспективі.
Розклад такий, що в межах поділу світу на сфери впливу Китай зараз поступиться США лише тим, що йому й так не належить, – впливом у ЄС, Карибському регіоні та Океанії.
До зони геополітичного «переформатування» потрапляють Близький Схід, Південна Корея, Тайвань, Японія та Україна.
Вони будуть у порядку денному переговорів у форматі G2 (Китай + США).
