Держава має право збирати дані. Але якщо ця інформація вже є в її реєстрах – вимагати її повторно від бізнесу є неприпустимим.
Саме навколо цього принципу зараз розгортається дискусія щодо нової звітності з внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю.
Минулого року ми кардинально змінили цю систему. Логіка проста й справедлива: не виконав норматив із працевлаштування – сплачуєш внесок; виконав – обов’язок відсутній. Безумовно, адміністрування та контроль за виконанням нормативу вимагають даних. Поява нової звітності сама по собі є логічним кроком.
Проте під час практичної реалізації ми зіткнулися із суто бюрократичним перегином.
Мінфін розробив проєкт форми звіту, який роботодавці вперше мають подати вже до 10 серпня (за ІІ квартал 2026 року). І пропонований підхід передбачає, що подавати його мають практично всі. Включно з тими, у кого працює менше 8 осіб – тобто тими, на кого цей норматив взагалі не поширюється за законом.
Бажання охопити всіх і переконатися, що обов’язок ніде не «загубився», зрозуміле. Але чи потрібен для цього додатковий папірець?
Що ми маємо за фактом?
- Дані вже є. Держава щоквартально отримує персоніфіковані дані про кожного працівника через об’єднану звітність з ЄСВ та ПДФО. ДПС і Пенсійний фонд чудово бачать, чи має роботодавець хоча б 8 працівників.
- Нульова правова цінність. Як би ви не рахували спеціальні чи статистичні показники для мікропідприємства з трьома працівниками – поріг не перевищено. Для нього цей звіт не має жодного сенсу.
- Зайвий тиск. Вимагати від бізнесу подавати звіт лише для того, щоб сказати «це мене не стосується» – це додаткові години роботи бухгалтера та постійний ризик штрафу за суто формальне порушення.
Мікропідприємство не повинно щоквартально доводити державі те, що держава й так бачить у власних реєстрах.
Як має працювати сучасна держава?
Якщо інформація є в державних системах, органи влади повинні обмінюватися нею між собою, а не перекладати цю роботу на підприємців.
Рішення тут максимально просте й логічне:
- Звільнити від подання звіту роботодавців, у яких кількість працівників гарантовано нижча за поріг (менше 8 осіб).
- Встановлювати факт неперевищення порогу автоматично – на основі вже наявних даних об’єднаної звітності з ЄСВ та ПДФО.
- Застосовувати звітність виключно до тих, хто перетнув поріг і дійсно підпадає під адміністрування внеску.
Держава повинна запитувати лише ті дані, яких вона справді не має. Працюємо над цим удосконаленням.
